Чи був свт. Іоан Золотоуст комуністом?

Abstract

Статтю присвячено «комуністичній» утопії, яку висловив свт. Іоан Золотоуст 400/401 року в коментарі на Діяння апостолів, а також в інших проповідях. Зіставляючи соціальну візію Іоана з іншими історичними зразками комуністичної думки, автор висновує, що «комунізм» Золотоуста є унікальним явищем в історії філософії. Суто волонтерські засади цього проєкту не дозволили йому набути помітних масштабів, зате дозволили йому уникнути низки найбільш неприємних ознак комуністичної ідеології. Зокрема, утопія Іоана не передбачає жодних механізмів примусу, апелюючи лише до щедрості заможних послідовників. На відміну від інших типів утопічного мислення, він не протиставляє синхронію реформ діахронії традиції та родинних зв’язків. Крім того, константинопольський «комунізм» Золотоуста, як не дивно, ставить у центр не урбаністичний, а сільський спосіб життя. Хоча ідеї святителя не були втілені в широких соціальних реформах його часу, вони цілком могли відбитися на побожності його послідовників – іоанітів.

The article is devoted to the "communist" utopia expressed by St. John Chrysostom in 400/401 in his commentary on the Acts of the Apostles, as well as in other sermons. Comparing John's social vision with other historical examples of communist thought, the author concludes that Chrysostom's "communism" is a unique phenomenon in the history of philosophy. The purely volunteer principles of this project did not allow it to reach a significant scale, but allowed it to avoid some of the most unpleasant features of communist ideology. In particular, John's project does not provide for any mechanisms of coercion, appealing only to the generosity of wealthy followers. Unlike other types of utopian thinking, it does not contrast the synchronicity of reforms with the diachrony of tradition and family ties. In addition, the Constantinople "communism" of Chrysostom, oddly enough, focuses not on urban but on rural life. Although the ideas of the saint were not embodied in the broad social reforms of his time, they could well affect the piety of his followers - the Ioannites.