Гендерно зумовлений підхід до фізичного виховання жінок як майбутніх військових лікарів

Abstract

На сучасному етапі розвитку суспільства жінки освоюють усе ширше коло професій. У Збройних Силах України жінки-військовослужбовці широко репрезентовані в такій спеціальності, як військові лікарі. Проте численна кількість юних жінок, які обирають таку спеціалізацію, порівняно з юнаками все ж досить низька, адже ця галузь та її освітній процес, окрім надбання медичних знань і навичок, передбачає значні фізичні навантаження для розвитку фізичної витривалості та сили. Що, зі свого боку, викликає страх серед дівчат втратити жіночність або ж, не витримавши навантаження, не подужати освітній процес і не освоїти спеціальність. Публікація має на меті закцентувати увагу на вагомості врахування анатомічно-фізіологічних особливостей жіночого організму під час вдосконалення та оптимізації навчальної дисципліни «фізичне виховання майбутніх військових лікарів для Збройних Сил України». Адже основне завдання, яке стоїть перед вищим навчальним закладом, який здійснює підготовку майбутніх військових лікарів, – це за допомогою навчальних програм і дисциплін здійснити якісну та професійну підготовку майбутніх професіоналів своєї справи, кадровий резерв нації, які своїми здобутими в процесі навчання знаннями та розвиненими фізичними навичками надалі забезпечуватимуть обороноздатність України. Важливо звернути увагу, що саме у процесі навчання підготовки майбутнього військового медика передбачається розвиток фізичної підготовки, силової витривалості та спортивної вдосконаленості. Проте своєрідна фетишизація стандартизації процесу фізичного виховання, яке переважно зорієнтоване саме на чоловіків, зумовлює обмеженість підготовки спеціалістів і втрату потенційних кадрів. Адже страхи дівчат саме перед фізичним складником є однією з причин, що мотивує їх обирати інші спеціалізації. Саме тому навчальну дисципліну «Фізичне виховання» треба розглядати не як сталу величину, а як динамічний процес, який може й повинен розвиватися, відповідаючи вимогам і тенденціям часу. Тобто враховувати фізіологічні особливості жіночого організму під час побудови навчальних програм так, щоб юні дівчата освоювали професію не зашкоджуючи своєму здоров’ю, не боячись втратити жіночність, проте розвиваючи свої фізичні можливості для подальшої реалізації себе як мілітарного медика, який надає якісні та професійні медичні послуги в надзвичайних ситуаціях і під час бойових конфліктів

At the present stage of development of society, women are mastering a wider range of professions. In the Armed Forces of Ukraine, women servicemen are widely represented in such a specialty as military doctors. However, the number of young women who choose this specialization compared to young people is still quite low, because this industry and its educational process, in addition to acquiring medical knowledge and skills, requires significant physical activity to develop physical endurance and strength. Which in turn causes fear among girls to lose femininity, or not withstanding the load not to master the educational process and not to master the specialty. This publication aims to focus on the importance of taking into account the anatomical and physiological features of the female body in improving and optimizing the discipline “physical education of future military doctors for the Armed Forces of Ukraine”. After all, the main task facing the higher educational institution that trains future military doctors is to carry out high-quality and professional training of future professionals, personnel reserve of the nation with their knowledge and developed physical skills acquired in the process of training, in the future will ensure the defense capabilities of Ukraine. It is important to note that it is in the process of training the training of future military medics that the development of physical training, strength endurance and sports excellence is envisaged. However, a kind of fetishization of the standardization of the process of physical education, which is mainly focused on men, contributes to the limited training of specialists and the loss of potential personnel. After all, the fears of girls, just before the physical component, is one of the reasons that motivates them to choose other specializations. That is why the discipline “physical education” should be considered not as a constant value, but as a dynamic process that can and should develop in accordance with the requirements and trends of the time. That is to take into account the physiological characteristics of the female body when building training programs so that young girls learn the profession without compromising their health, without fear of losing femininity, but developing their physical capabilities for further self-realization as a military doctor who provides quality and professional medical care, services in emergencies and during combat conflicts.