У статті актуалізовано питання застосування методу компаративного аналізу в шкільному курсі української
літератури, зокрема й у його варіативній частині. Акцентовано, що інтенсивне використання поетами інтертексту
зумовлене не лише особистими вподобаннями, а і їхньою інтенційністю на інтелектуалізм, вживання артефактів
світової культури як інваріативних і / або варіативних прототекстів. Наголошується на тому, що врахування цих
аспектів сприяє успішному вивченню творчості письменників як Григорія Сковороди, так і Ліни Костенко. Також розглянуто традиції та новаторство, експліковані в процесі інтертекстуального цитування у творчій парадигмі поетів
завдяки застосуванню методу компаративного аналізу під час вивчення на уроках літератури й курсів за вибором
відповідних тем. Звернута увага на тяжіння до культурництва, інтелектуалізму, які притаманні творчості Григорія
Сковороди й Ліни Костенко.
Окреслено форми Сковородівської інтертекстуальності в ліриці Ліни Костенко. Запропоновано ефективні види
навчальної діяльності, що сприятимуть осмисленому розумінню старшокласниками народнопоетичного колориту,
творчої інтуїції, філософського спектра настроїв і думок, символізму – того, що єднає творчі парадигми Григорія
Сковороди й Ліни Костенко.
Дослідження поглиблює інтерпретаційне поле й сприяє кращому розумінню вивчення творчості Ліни Костенко
старшокласниками. Твори сучасної поетки наділені філософським і мистецьким пафосами, що перегукуються з творами українського просвітника Григорія Сковороди. Завдяки застосуванню методу компаративного аналізу на уроках
літератури й курсах за вибором під час вивчення відповідних тем вдається досягнути бажаних результатів літературного дослідження творчості письменників ХVІІІ та ХХ–ХХІ століть, глибоко осмисливши кожен твір зокрема.
In the article it is mainstreamed the usage of comparative analysis method in the curriculum of Ukrainian literature, especially in its variative part. It is emphasized that the intensive usage of intertext by the poets is caused by not only personal
preference, but also their intention to intellectualism, the usage of world culture artifacts as invariant or variant prototexts.
It is stressed out that that taking these aspects into account leads to successful studying of the works of both poets, Hryhoriy
Skovoroda and Lina Kostenko. The traditions and innovations are also studied which are explained in the process of intertextual
quotation in the creative paradigm of the poets and thanks to the application of comparative analysis method while studying
at literature lessons and courses due to the choice of certain themes. It is paid attention to the tendency to culture and intellectualism which are immanent in the works of Hryhoriy Skovoroda and Lina Kostenko.
The forms of Skovoroda’s intertextuality are described in Lina Kostenko’s lyric poetry. The effective kinds of teaching activity
were propounded and they will help the senior pupils to understand properly the folk tonality, creative intuition, philosophical spectrum of moods and thoughts, symbolism – everything that unites Hryhoriy Skovoroda’s and Lina Kostenko’s creative paradigms.
Certain research extends the interpretative sphere and leads to better understanding in studying of Lina Kostenko’s works
by the senior pupils. The works of modern poetess are full of philosophical and artiistic enthusiasm which go together with
the works of Ukrainian enlightener Hryhoriy Skovoroda. Owning to the application of comparative analysis method at literature
lessons and courses due to the choice of certain themes it is possible to reach certain results in literature research of the poets’
works XVIII and XX-XXI centuries and to comprehend each work in particular.
