Іноземна мова як засіб формування проектної компетентності філологів в системі неперервної освіти

Abstract

У статті розглянуто іноземну мову як засіб формування проектної компетентності філологів у системі неперервної освіти. Сьогодні спостерігається розширення сфери застосування іноземної мови: вона стає не лише джерелом систематичного поповнення професійних знань, але й засобом формування професійних умінь. Специфічною особливістю дисципліни “Іноземна мова” в педагогічному закладі освіти є її безпредметність: як засіб формування, існування і вираження думки про навколишній світ іноземна мова не дає людині знань про реальну дійсність – ці знання студенти набувають у процесі вивчення загальнонаукових і спеціальних дисциплін, а також використовуючи іноземну мову як джерело автентичної інформації. Ціннісні властивості “Іноземної мови” розкриваються, передусім, в її комунікативній функції. Мова виступає у двох формах: як знаряддя передачі (кодування) інформації і як знаряддя мислення. Процес передачі інформації може мати характер усної і письмової мови. Обидві форми мають свої психологічні особливості і відрізняються як за процесом формування, так і за будовою. Досліджуючи стан навчального процесу, його змістові компоненти, доходимо висновку, що вирішувати загальноосвітнє завдання інтелектуального зростання студентів можна в процесі цілеспрямованого навчання іноземної мови, коли студенти включаються в навчальну діяльність, що за своїми видами і зв’язками відповідає професійній. Довгий час в практиці навчання іноземної мови експлуатувалася модель, в якій за еталон брався рівень володіння носія мови, що вивчалася. Нині на лінгвістичні помилки в публічній мові фахівця технічного профілю, що виступає з усною доповіддю іноземною мовою, носії мови практично не звертають уваги, адже перевага надається постійному і широкому обміну оригінальними науковими думками та ідеями.

В статье рассмотрен иностранный язык как средство формирования проектной компетентности филологов в системе непрерывного образования. Сегодня наблюдается расширение сферы применения иностранного языка: он становится не только источником систематического пополнения профессиональных знаний, но и средством формирования профессиональных умений. Специфической особенностью дисциплины «Иностранный язык» в педагогическом учебном заведении есть ее беспредметность: как средство формирования, существования и выражения мысли об окружающем мире иностранный язык не дает человеку знаний о реальной действительности – эти знания студенты получают в процессе изучения общенаучных и специальных дисциплин, а также используя иностранный язык как источник аутентичной информации. Ценностные свойства “Иностранного языка” раскрываются, прежде всего, в его коммуникативной функции. Язык выступает в двух формах: как орудие передачи (кодирование) информации и как орудие мышления. Процесс передачи информации может иметь характер устной и письменной речи. Обе формы имеют свои психологические особенности и отличаются как по процессу формирования, так и по строению. Исследуя состояние учебного процесса, его компоненты, приходим к выводу, что решать общеобразовательное задачи интеллектуального роста студентов можно в процессе целенаправленного обучения иностранному языку, когда студенты включаются в учебную деятельность, которая по своим видам и связями соответствует профессиональной. Долгое время в практике обучения иностранному языку эксплуатировалась модель, в которой за эталон брался уровень владения носителя языка, который изучался. Сейчас на лингвистические ошибки в публичной речи специалиста технического профиля, который выступает с устным докладом на иностранном языке, носители языка практически не обращают внимания, ведь преимущество предоставляется постоянном и широкому обмену оригинальными научными мнениями и идеями.

The article considers foreign language as a means of forming the project competence of philologists in the system of continuous education. Today, there is an expansion of the scope of foreign language: it is becoming not only a source of systematic updating of professional knowledge, but also a means of forming professional skills. A specific feature of the discipline “Foreign language” in a pedagogical institution of education is its irrelevance: as a means of forming, existence and expression of thought about the outside world, foreign language does not give a person knowledge about the real reality – this knowledge students acquire in the process of studying general science, as well as special using a foreign language as a source of authentic information. The foreign language's value attributes are, first of all, revealed in its communicative function. Language comes in two forms: as a tool for transmitting (encoding) information and as a tool for thinking. The process of transmitting information may have the character of an oral and written language. Both forms have their own psychological characteristics and differ both in the process of formation and structure. Examining the state of the educational process, its content components, we conclude that it is possible to solve the universal task of intellectual growth of students in the process of purposeful learning of a foreign language, when students engage in educational activity, which is professional in their types and connections. For a long time, a model was used in the practice of teaching a foreign language, in which the level of mastery of the native speaker was taken as a standard. Nowadays, the linguistic errors in the public language of a specialist in a foreign language oral report are almost neglected by native speakers, as preference is given to the constant and wide exchange of original scientific ideas and ideas.