Проблема системного опису дiєслiвної семантики

Abstract

Статтю присвячено питанню проблемності системного опису дієслівної семантики; з’ясовано підходи до виділення категорійної семантики дієслова в аспекті його процесуальності та ознаковості; встановлено вплив кількості лексичних значень дієслова на потрактування його основної семи; окреслено вплив на диференціацію часткових значень дієслова суб’єктних та обставинних залежних компонентів; визначено специфіку загальної семантики висловлювання з десемантизованими та метафоризованими дієслівними предикатами. Метою пропонованого дослідження є з’ясування меж впливу залежних компонентів на семантику дієслова у синтаксичній структурі та на висловлювання в цілому. Фактичним матеріалом слугували результати анкетування, здійсненого двома етапами: спочатку респонденти мали покласифікувати дієслівні лексеми, потім ті самі дієслова, але в контексті, за класами дії, стану, процесу та відношення; а також окремі висловлювання, вибраних з текстів художнього та наукового стилю. Методи. анкетування та окреме вибирання (для отримання фактичного матеріалу); описовий (для інвентаризації основних лексичних значень дієслів, виявлених у структурі речення з різними дієсловами); контекстуального аналізу (для визначення впливу окремих елементів контексту на потрактування значення дієслів). Результати. Диференціація денотативних дієслівних значень можлива, хоча й у такому випадку можуть бути неточності, адже окремі значення можуть виявляти семантичну варіацію між різними лексико-семантичними групами. Незважаючи на те, що прихильники вербоцентристської теорії вважають, що знаючи предикат, переважно виражений дієсловом, можна передбачити й залежні компоненти, насправді загальний смисл висловлювання можуть маніфестувати саме залежні словоформи, які уточнюють дієслівну семантику. Унікальність дієслова в тому, що воно має широкий потенціал до метафоризації та метонімізації, граматикалізації, а в таких конструкціях вираження загального смислу переважно перекладене на суб’єктну, часом, обставинну синтаксему. Покласифікування дієслівної семантики в аспекті сигніфікативного аналізу має враховувати унікальні смисли, вкладені мовцем щоразу, коли той використовує дієслівну словоформу, що дозволить охопити всі можливі семеми одного дієслова. Висновки. Дослідження дозволило зробити висновки про потребу дальшого вивчення лексичної семантики в аспекті дієслівного сигніфікату та впливу лексичних поширювачів на моносемічні та полісемічні дієслова, а також дієслова, що мають властивість метафоризуватися та десемантизуватися в структурі речення.

The article deals with to the problem of systematic description of verbal semantics; approaches to the separation of categorical semantics of a verb in terms of its procedural and prominence have been clarified; the influence of the number of lexical meanings of the verb on the interpretation of its main seven is established; the influence on the differentiation of the partial values of the verb of subject and circumstantial dependent components is outlined; specifics of general semantics of expression with desemantic and metaphorized verbal predicates is found out. Purpose. The purpose of this study is to elucidate the limits of the influence of dependent components on the semantics of a verb in syntactic structure and on expression as a whole. Factual material was the results of the questionnaire, carried out in two stages: first the respondents had to classify verbal tokens, then the same verbs, but in context, by classes of action, status, process and attitude; as well as individual statements selected from artistic and scholarly texts. Methods. Questionnaire and separate selection (to obtain factual material); descriptive (for an inventory of the basic lexical meanings of verbs found in the structure of sentences with different verbs); contextual analysis (to determine the impact of individual context elements on the interpretation of verb meaning). Results. Differentiation of denotative verb values is possible, although in such a case there may be inaccuracies, as individual values may exhibit semantic variation between different lexical-semantic groups. Although proponents of verbocentric theory believe that knowing a predicate, predominantly expressed by a verb, can also predict dependent components, in fact the general meaning of the utterance can be manifested by the dependent word forms that refine the verbal semantics. The uniqueness of the verb is that it has a wide potential for metaphorization and metonymization, grammatization, and in such constructions the expression of the general meaning is predominantly translated into subjective, sometimes, circumstantial syntax. Classification of verbal semantics by the aspect of cognitive analysis should take into account the unique meanings embedded in the speaker each time he or she uses a verb form that will allow to cover all possible semen of the same verb. Conclusions. The study concluded that there is a need for further study of lexical semantics in the aspect of verbal signification and the influence of lexical extensions on monosemic and polysemic verbs, as well as verbs that have the property of metaphorizing and desanting in sentence structure.