Роботу присвячено обґрунтуванню застосування м’яких мануальних технік у програмах фізичної реабілітації людей з нестабільністю поперекового відділу хребта у підгострій стадії та стадії ремісії. Розглянуто особливості фізичної реабілітації з урахуванням віку (35-65 років) та супутніх захворювань пацієнтів. Підібрані сучасні засоби та методи для відновлення хворих: мануальна терапія, кінезотерапія, фізіотерапія.
В ході проведеного дослідження були отримані показники по усередненому показнику рухливості в контрольній групі (КГ) Xg = 55,2±13,5, а в основній групі (ОГ) Xg=59,3±16,5. Різниця між вибірками ОГ та КГ з р=95% є статистично незначущою на початку досліджень. Наприкінці заходів фізичної реабілітації різниця між ОГ і КГ є статистично значущою за критерієм Манна-Уітні з p < 0,05.
Работа посвящена обоснованию применения мягких мануальных техник в программах физической реабилитации людей с нестабильностью поясничного отдела позвоночника в подострой стадии и стадии ремиссии. Рассмотрены особенности физической реабилитации с учетом возраста (35-65 лет) и сопутствующих заболеваний пациентов. Подобранные современные средства и методы для восстановления больных: мануальная терапия, кинезотерапия, физиотерапия. В ходе проведенного исследования были получены показатели по усреднённому показателю подвижности в КГ Xg = 55,2±13,5, а в ОГ Xg=59,3±16,5. Разница между выборками ОГ и КГ с р = 95% являляется статистически незначимой в начале исследования. В конце исследования разница между ОГ и КГ является статистически значимой по критерию Манна-Уитни с p<0,05.
The article deals with the justification of the use of soft manual techniques in programs for the physical rehabilitation of people with instability of the lumbar spine in the subacute stage and remission stage. The features of physical rehabilitation with regard to age (35-65 years) and concomitant diseases of patients are considered. Selected modern means and methods for the recovery of patients: manual therapy, kinesitherapy, physiotherapy.
During the study that was conducted were received function indicators of average movement activity in the main group Xg=59,3±16,5 and Xg = 55,2±13,5 in control group. The difference between main and control group was statistically insignificant with p>95%. In the end of research the difference between main group and control group was significant by the Mann—Whitney test with p<0,05.
