У статті акцентується, що спортивна діяльність є достатньо складною для дослідження проблемою як через її комплексність, так і через значення для сучасних трансформаційних процесів у суспільстві. Стверджується, що спорт сьогодні уособлює собою не стільки соціокультурні практики, а повноцінно представляє одну із сфер буття людини, володіючи відповідним набором філософських концептів, методичних практик, теоретико-методологічним інструментарієм для дослідження соціокультурної реальності. Розглядається проблема становлення філософії спорту з точки зору суспільного поступу, а також окреслюються дослідницькі можливості філософії спорту на сучасному етапі розвитку соціуму. Зазначається, що продуктивне розгортання філософії спорту як самодостатньої галузі сучасної філософії можливе тільки за умови ревізії ролі тілесності в спортивних проблемах. У західній філософській традиції ще у середині ХХ ст. відбулося визнання необхідності виокремлення філософії спорту як окремої галузі сучасного філософського знання для успішного дослідження спортивної проблематики в умовах ускладненої соціокультурної динаміки. У вітчизняній традиції кристалізація філософії спорту відбувається лише останніми роками, що не знижує евристичності потенціалу підходів філософії спорту для розв’язання протиріч розвитку вітчизняної спортивної галузі.
В статье акцентируется, что спортивная деятельность является достаточно сложной для исследования проблемой, как из-за ее комплексности, так и через значение для современных трансформационных процессов в обществе. Утверждается, что спорт сегодня олицетворяет собой не столько социокультурные практики, а полноценно представляет одну из сфер бытия человека, обладая соответствующим набором философских концептов, методических практик, теоретико-методологическим инструментарием для исследования социокультурной реальности. Рассматривается проблема становления философии спорта с точки зрения общественного развития, а также определяются исследовательские возможности философии спорта на современном этапе развития социума. Отмечается, что продуктивное развертывание философии спорта как самодостаточной отрасли современной философии возможно только при условии ревизии роли телесности в спортивных проблемах. В западной философской традиции еще в середине ХХ в. произошло признание необходимости выделения философии спорта как отдельной отрасли современного философского знания для успешного исследования спортивной проблематики в условиях осложненной социокультурной динамики. В отечественной традиции кристаллизация философии спорта происходит только в последние годы, но это не снижает эвристичности потенциала подходов философии спорта для разрешения противоречий развития отечественной спортивной отрасли.
The article focuses on the fact that sports activity is a rather difficult problem for research because of its complexity and importance for modern transformation processes in society. It is argued that sport today represents not so much sociocultural practices but fully represents one of the spheres of human being, having the appropriate set of philosophical concepts, methodological practices, theoretical and methodological tools for the study of sociocultural reality. The problem of the development of the philosophy of sport from the point of view of social development is considered, as well as the research possibilities of the philosophy of sport at the present stage of the development of society are determined. The author succeeded in reconstructing the system of changes in social attitudes towards sports activities from the times of ancient India, China, and antiquity to the beginning of the 21st century. The conducted socio-cultural excursion showed the complex nature of the relationship that existed throughout the centuries between philosophy and sport.
At the same time, further development of ideas about the role of ancient philosophy in developing the fundamental principles of sport as a socio-cultural phenomenon. An important social status of sports activity in sociocultural dynamics initiates research in the field of social philosophy, philosophy of education, philosophical anthropology, ethics and aesthetics. It is noted that a productive consideration of the philosophy of sport as a self-sufficient branch of modern philosophy is possible only subject to the review of the role of physicality in sports problems. It was the underestimation of the problems of corporeality, in the opinion of the author, and was one of the deterrent factors that prevented the philosophy of sport from declaring itself - it dissolved in various directions of philosophical anthropology, philosophy of culture, social philosophy, and the like. In Western philosophical tradition in the middle of the twentieth century the recognition of the need to emphasize the philosophy of sport as a separate branch of contemporary philosophical knowledge has been recognized for the successful study of sports issues in a context of complicated sociocultural dynamics. In the domestic philosophical tradition, the crystallization of the philosophy of sport takes place only in recent years, which does not reduce the heuristic potential of the philosophy of sport approaches to resolve the contradictions of the development of the domestic sports industry.
