DSpace at library NPU Dragomanova » Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова » Серія 07. Релігієзнавство. Культурологія. Філософія » Випуск 40 (53) »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/26500
Title: Семантика хлібної культури в сакральній традиції українського народу
Authors: Хрипко, С. А.
Яценко, Г. Ю.
Keywords: українська традиція
хліб
ритуал
обряд табу
заборона
культура
украинская традиция
хлеб
духовность
Ukrainian tradition
bread
tradition
rite
taboo
prohibition
culture
Issue Date: 2019
Publisher: НПУ імені М. П. Драгоманова
Citation: Хрипко, С. А. Семантика хлібної культури в сакральній традиції українського народу / С. А. Хрипко, Г. Ю. Яценко // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 7 : Релігієзнавство. Культурологія. Філософія : [зб. наук. праць]. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2019. – Вип. 40 (53). – С. 34-44.
Abstract: Стаття присвячена семантичному аналізу феномена хліба в українській традиційній культурі. Омислюється звичаєво-обрядовий колорит взаємовідносин людини і хліба. Репрезентується пласт табуйованих заборон щодо того чи іншого використання хліба - адже Хліб, за українською духовною традицією, символ життя і єдності, йому поклонялись так само як Сонцю (в дохристиянські часи) і як Вічному Сонцю Правди (як називають Христа). Саме тому «при святому хлібі» не можна лаятись, домовлятись про «хитрі справи», згадувати нечисту силу (в усіх варіантах звучання), вести пусті розмови, займатись зайвою метушнею тощо. Акцентується християнській зріз розуміння хліба як втілення постаті Ісуса Христа. Деталізується гріховний контекст того чи іншого поводження з хлібом. Наголошується, що Найбільшим гріхом у давнину вважалося образити Матір, Землю і Хліб Святий і, відповідно, бути відлученим від роду свого (і не мати родинного благословення), позбавитись земельного наділу (не мати можливості сповідатись /в давнину сповідались святій землі/) і не мати можливості особисто вирощувати Хліб (отже бути позбавленим Божого заступництва). Народна мудрість завжди стверджувала – «Стіл в родинній гостині (світлиці) – це долоні Всевишнього. Хліб на столі – це Дар Господній. І до цього дару ставитись требавідповідно». Стрижнева парадигма усієї статті втілює наступну тезу - Хлібна магія пронизує усю палітру української духовної культури, усі нюанси сакрально-містичної обрядової традиції, увесь таємничий зміст законів української землі. Осмислюється відповідність і певна ексклюзивність назви хліба з огляду на форму, відповідність святу, специфіки випікання тощо. Особлива увага приділяється значимості саме Різдвяного Хліба і варіантів його випікання, подання і шанування. Наголошується на аНтеїзмі усієї української традиції в принціпі.
Статья посвящена семантическому анализу феномена хлеба в украинской традиционной культуре. Осмысливается ритуально-обрядовый колорит взаимоотношений человека и хлеба. Анализируется срез табуированных запретов относительно того или другого способов использования хлеба - поскольку Хлеб в рамках украинской духовной традиции является символом жизни и единства, ему поклонялись так же как Солнцу (в дохристианский период) и как Вечному Солнцу Правды и Жизни (как именуется сам Христос). Именно поэтому при святом хлебе нельзя было ругаться, договариваться про "хитрые дела", вспоминать нечистую силу, вести пустые разговоры, суетится... Отдельно акцентируется христианский срез в понимании хлеба як воплощении личности Иисуса Христа. Детализируется греховный контекст того или другого поведения при святом хлебе. Стержневой парадигмой всей статьи есть следующий тезис - "Хлебная магия пронизывает всю палитру украинской духовной культуры, все нюансы сакрально-мистической обрядной традиции, весь таинственный смысл законов украинской земли". Акцентируется аНтеизм (сакрализация земли) всей духовной украинской традиции в принципе.
The issue is devoted to semantic analysis of bread phenomenon in Ukrainian cultural tradition. The tradition interrelations between a man and bread are considered. The layers of taboo prohibitions about common bread usage are presented. According to Ukrainian spiritual tradition bread was a vital symbol, it was worshipped as the Sun in pagan times and as the Eternal Sun of Truth in the Christian times. Consequently, there is forbidden to swear, deal about dishonest affairs, mention evil spirits (in all sounding variants), have empty talks and to be occupied by a charade, etc. in the presence of “sacred bread”. The Christian layer of bread consideration as Jesus Christ embodiment is highlighted. The sinful context of bread usage is provided. The greatest sin was to offence a Mother, Earth and Sacred Bread, and consequently to be separated from a family (not receive family blessing), to lose a piece of land (not have an opportunity to confess, as in old times people confessed to sacred land), and also not have a possibility to grow wheat personally (in other words to be deprived by God’s protection). Folk wisdom has always mentioned that: “A family table is the palms of God. A loaf of bread on a table is God’s Gift. The attitude to this gift should be respectful”. The main paradigm of the whole issue claims the following thesis: bread magic has gone through all Ukrainian spiritual culture, all sacral and mystical ritual nuances, whole mystery sense of Ukrainian folk laws are presented. The exclusiveness of various bread names is considered, hence the names are provided owing to bread’s shapes, special holidays’ application, specific of bread making process, etc. The crucial attention is paid to Christmas bread and the variants of its production. The atheism of Ukrainian tradition is stressed.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/26500
Appears in Collections:Випуск 40 (53)

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Khrypko_Iatsenko.pdf423.93 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.