Вплив тренувального навантаження на організм спортсменів

Abstract

У статті показано можливості поліфункціонального підходу до визначення впливу тренувальних навантажень із використанням спіроартеріокардіоритмографії, який дає змогу в режимі одномоментної реєстрації визначати взаємопов’язані зміни в системах підтримки насосної функції серця, судинного тонусу, дихання та їх вегетативного забезпечення. Обстеживши 32 кваліфікованих спортсменів чоловічої статі у віці 20,6±3,0 роки, які займаються водним поло ми вивчали вплив тренувального навантаження на їх організм. Зареєстровані до та після виконання тренувального навантаження показники кардіореспіраторної системи свідчать про вірогідні зміни ЧСС, САТ, ДАТ та ЧД, що підтверджує активацію функції кардіореспіраторної системи. Тренувальне навантаження викликає вірогідні зміни показників загальної потужності регуляції серцевого ритму (P<0,01), спонтанного дихання, зменшення надсегментарних впливів на серцевий ритм та збільшення останніх на спонтанне дихання, зменшення активності регуляції серцевого ритму у високочастотному діапазоні та збільшення його впливу на дихання, що супроводжується переважанням низькочастотних впливів на ЧСС та САТ(P<0,05).

The article describes the possibilities of a polyfunctional approach to the determination of the effect of training load using spiroarteriocardiorythmography, which allows one-stage registration to define interrelated changes in systems supporting the pumping function of the heart, vascular tone, respiration and their vegetative support. Having examined 32 qualified male athletes aged 20,6 ± 3,0 years, who are engaged in water polo we study the influence of the training load on their body. The indicators of cardiorespiratory system registered before and after the training load show a probable changes HR, SBP, DBP and RR. The training load causes probable changes in the total power indicators that regulate heart rate (P<0,01), spontaneous breathing, decrease in suprasegmental impacts on heart rate and also increase in suprasegmental impacts on spontaneous breathing. Within the high frequency range training load decreases the activity of heart rate regulation and increases the impact on breathing. But there is greater impact on heart rate and SBP (P<0,05) than on breathing within low frequency range. Individual changes dynamics is determined in order to estimate the possibility of parameters use of cardiorespiratory system variability as the impact control of athletes' organism. Analysis of individual indicators of the vegetative-vascular regulation variability has shown that training load is accompanied by a significant decrease in the indicators: TP, VLF, LF and HF and a moderate increase LF / HF. After training it was observed the tendency to increase in the variability of SBP because of increasing TP at lower output versions, DBP increase moderately due to increased options. Thus, the above results of the study allow to claim that the reaction of the cardiopulmonary system in response to the training load is accompanied by a number of regulatory rearrangements at all levels of the activity of the autonomic nervous system.