Комунікативна психолого-педагогічна компетентність майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту

Abstract

Представлені науково-методичні засади формування психолого-педагогічної комунікативної компетентності у студентів, які навчаються на факультетах вишів України за спеціальностями «Фізичне виховання» і «Здоров'я людини». На підставі узагальнення та аналізу матеріалів літератури, а також власного науково-педагогічного досвіду показана важливість оволодіння загальними комунікативними уміннями і навичками у професійній діяльності майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту (ФКіС). Викладена теоретична модель формування комунікативної компетентності, що базується на чотирьох структурних компонентах: когнітивному, комунікативно-мовленнєвому, соціально-перцептивному та інтерактивному, змістове наповнення яких містить основні характеристики професійного спілкування студентів зазначених вишів. Показано, що розвиток та вдосконалення комунікативної компетентності майбутнього фахівця із фізичної ФКіС не тільки підвищить його професіоналізм, але й дасть можливість активно та позитивно взаємодіяти і встановлювати взаєморозуміння та психологічний контакт між суб'єктами спілкування у процесі розв'язання професійних завдань.

Представлены научно-методические основы формирования психолого-педагогической коммуникативной компетентности у студентов, обучающихся на факультетах вузов Украины по специальностям «Физическое воспитание» и «Здоровье человека». На основании обобщения и анализа материалов литературы, наряду с учетом собственного научно-педагогического опыта, показана важность овладения студентами основными коммуникативными умениями и навыками в своей будущей профессиональной деятельности. Изложена теоретическая модель формирования коммуникативной компетентности, базирующаяся на четырех структурных компонентах: когнитивном, коммуникативно-речевом, социально-перцептивном и интерактивном, содержательное наполнение которых отражает основные характеристики профессионального общения студентов указанных вузов. Показано, что развитие и совершенствование коммуникативной компетентности будущего специалиста ФКиС не только повысит его профессионализм, но также позволит активно взаимодействовать, устанавливая взаимопонимание и психологический контакт между субъектами общения в процессе решения профессиональных задач.

The article introduces scientific and methodical grounds of forming psychological and pedagogical communicative competence for students that are enrolled in Ukrainian universities at majors «Physical Education» and «Health of Human». The article presents a theoretical model of forming a communicative competence that is based on four structural components: cognitive, communicative and language, social and perceptive, and interactive; their content has the main features of professional communication for students of the aforementioned universities. The cognitive component includes communicative knowledge, experience of communication, positive personal and communicative settings. Communicative and language component contains the skill of speaking and listening, as well as non-verbal means of communication. The social and perceptive component characterizes the ability for empathy and the possibility of on-time regulation of own emotional state in the process of interaction; it presupposes an adequate interpersonal perception of the content that is being discussed and a dialogue-like style of interaction in professional and communicative situations. The interactive component reflects the level of mastering flexible strategies and tactics of organizing the process of communication and ability for constructive behavior in a conflict situation, as well as the skill of using the persuasion technique towards the subjects of communication. It is demonstrated that the development and perfecting of communicative competence for the future professional in the area of culture and sports will not only increase their professionalism but will also allow to interact actively and positively, establishing mutual understanding and psychological contact between subjects of communication in the process of solving professional tasks.