Проблематика статті торкається ретроспективних глибин педагогічної майстерності представників вітчизняного духовенства. Актуалізовано багатоаспектність досліджуваного феномена у контексті діяльнісно-поведінкового, аксіологічного та гносеологічного аспектів. Структуризовано історіографічні та наукознавчі витоки досліджуваної проблематики, охарактеризовано поліфункціональність педагогічної майстерності на сучасному етапі розвитку суспільства.
Інструментарієм дослідження послугував хронологічно-змістовний, поетапно-проблемний, історико-педагогічний та порівняльний методи.
Проблематика статьи касается ретроспективных глубин педагогического мастерства представителей отечественного духовенства. Актуализирована многоаспектность исследуемого феномена в контексте деятельностно-поведенческого, аксиологического и гносеологического аспектов. Структуризовано историографические и науковедческие истоки исследуемой проблематики, охарактеризованы полифункциональность педагогического мастерства на современном этапе развития общества.
Инструментарием исследования послужил хронологически содержательный, поэтапно-проблемный, историко-педагогический и сравнительный методы.
The issue of the article concerns the retrospective depths of the pedagogical skill of the representatives of the domestic clergy. The multidimensionality of the phenomenon under investigation in the context of activity-behavioral, axiological and epistemological aspects is updated. The historiographic and scientific research sources of the investigated problems are structured, multifunctionality of pedagogical mastery is described at the present stage of development of society. The toolkit of the study served as a chronologically meaningful, step-by-problem, historical-pedagogical and comparative methods.
