Види періодичних видань у оновленому ДСТУ 3017 «Видання. Основні види. Терміни та визначення»: питання, які залишилися відкритими

Abstract

У статті проаналізовано класифікацію періодичних видань, відображену в оновленому ДстУ 3017. Мета статті – окреслити позитивні нововведення в стандарті та привернути увагу науковців до суперечливих питань представленої класифікації. як безперечні досягнення визнані: коректність визначень поданих понять; розширення та ієрархізованість типологічних рядів; наявність рекомендованих і нерекомендованих для вживання термінів-синонімів. До основних недоліків зараховано: відсутність класифікацій періодичних видань за низкою критеріїв (читацьке призначення, місце випуску і сфера розповсюдження, характер експонування, тип оформлення, характеристика видавця); відсутність рекомендацій щодо порядку опису типологічної характеристики видання у вихідних відомостях; неврахування результатів сучасних досліджень із типології періодичних видань; часткова невідповідність представлених типологічних рядів періодичних видань реальному стану речей в галузі випуску періодики в країні (невизначеність і суперечливість статусу інформаційних і аналітичних газет і журналів, мистецьких періодичних видань, серійних видань тощо); неповнота дефініції серіального видання і необґрунтованість терміну «загальнополітична газета» (поряд із термінами «соціально-політичне видання» і «соціально-політичний журнал»).

The article analyses the classification of periodicals, as reflected in the updated DSTU 3017. The article aims at identifying positive innovations in the standard and attracting attention of scientists to the controversial issues presented classification. The achievements: the validity of definitions; the presence of hierarchy in the list of publications. The main shortcomings include: the absence of classifications of periodicals on a number of criteria (the reading assignment, the place of issue and the scope of dissemination, the nature of exposure, the type of registration, the characteristics of a publisher); the lack of guidance for description of typological characteristics of publications in the output information; the lack of reflection of the results of modern researches on the typology of periodicals; the partial inappropriateness of typological series of periodicals to the real situation in the field of production of periodicals in the country (uncertainty and inconsistency of status of informational and analytical newspapers and magazines, art periodicals, serial publications, etc.); the incomplete definition of serial publications and the invalidity of the term “General political newspaper” (along with the terms “socio-political edition” and “socio-political journal”).