У дисертації досліджено проблему самоорганізації навчального простору
майбутніх викладачів-музикантів у педагогічних університетах України, актуальність якої визначено необхідністю їх адаптації у надзвичайних освітніх
умовах держави, що навчає, та зростанні фахової компетентності.
Доведено, що ефективність самоорганізації майбутніх викладачів-
музикантів забезпечується теоретичним обгрунтуванням самоорганізації
навчального простору як суб’єктної категорії та урахуванням специфіки
вокального навчання іноземних студентів на засадах компетентнісного та
технологічного наукових підходів як провідних.
Представлена авторська методика самоорганізації навчального простору
майбутніх викладачів-музикантів у педагогічних університетах України, яка
об’єднує мотиваційно-організаційний, проектувально-конструктивний і
комунікативний емоційно-гностичний структурні компоненти, за умов її
впровадження забезпечує позитивну динаміку результатів, що зафіксовані
якісними та кількісними показниками у їх зростанні від низького до високого
рівнів. Спираючись на визначені принципи (рис.1), дана методика охоплює
підготовчий етап, що спрямовує рефлексію власних можливостей
самоорганізації навчального простору, поглиблення зацікавленості у
підвищенні рівня вокальної самопідготовки; навчально-реалізаційний – на
удосконалення спеціальних вокальних надбань, їх самореалізацію;
презентативний – на застосування набутих знань з вокальної культури з
урахуванням специфіки національного українського й китайського мистецтва,
презентацію результатів самоорганізації власного навчального простору.
Практичним результатом впровадження розробленої та апробованої
організаційно-методичної моделі самоорганізації навчального простору майбутніх
викладачів-музикантів у педагогічних університетах України є позитивна
динаміка всіх структурних компонентів досліджуваного феномена. Це дає
підстави визначення перспективності її впровадження та застосування для
підвищення успішності фахової підготовки майбутніх викладачів-музикантів у
педагогічних університетах України.
В диссертации исследована проблема самоорганизации учебного
пространства будущих преподавателей-музыкантов в педагогических
университетах Украины, актуальность которой определена необходимостью их адаптации в условиях получения образования в обучающем государстве, и
повышении профессиональной компетентности.
Доказано, что эффективность самоорганизации будущих преподавателей-
музыкантов обеспечивается теоретическим обоснованием самоорганизации
учебного пространства как субъектной категории с учетом специфики
вокального обучения иностранных студентов на основе ведущих
компетентностного и технологичнского научных подходов.
Представленная авторская методика самоорганизации учебного
пространства будущих преподавателей-музыкантов, которая объединяет
мотивационно-организационный, проектировочно-конструктивный и
коммуникативный эмоционально-гностический структурные компоненты, при
условии ее внедрения обеспечивает позитивную динамику результатов, которые
зафиксированы в росте качественных и количественных показателей от низкого
до високого уровней. Опираясь на принципы (целостности и системности,
синергетизма, научности, творческой активности, рефлексийности,
культуросоответствия) данная методика охватывает подготовительный этап,
направляющий рефлексию собственных возможностей относительно
самоорганизации учебного пространства, углубления заинтересованности в
повышении уровня вокальной самоподготовки; учебно-реализационный – на
совершенствование специальных вокальных умений и их самореализацию;
презентативный – на применение приобретенных знаний о вокальной культуре
с учетом специфики национального (Украины и Китая) вокального искусства,
презентация результатов самоорганизации своего учебного пространства.
Практическим результатом внедрения розработанной и апробированной
организационно-методической модели самоорганизации учебного пространства
будущих преподавателей-музыкантов в педагогических университетах Украины
является позитивная динамика всех структурных компонентов исследуемого
феномена. Это дает основание определению перспективности ее внедрения и
использования для повышения успешности профессиональной подготовки
будущих преподавателей-музыкантов в педагогических университетах Украины.
The thesis explored the problem of self-organizing learning space future teachers-
musicians at pedagogical universities of Ukraine, the urgency of which is determined by
the necessity of their adaptation in emergency educational conditions state that teaches,
and the growth of professional competence. The thesis explored the problem of self-organizing learning space future
teachers-musicians at pedagogical universities of Ukraine, the urgency of which is
determined by the necessity of their adaptation in emergency educational conditions
state that teaches, and the growth of professional competence.
The thesis explored the problem of self-organizing learning space future teachers-
musicians at pedagogical universities of Ukraine, the urgency of which is determined by
the necessity of their adaptation in emergency educational conditions state that teaches,
and the growth of professional competence. The thesis explored the problem of self-
organizing learning space future teachers-musicians at pedagogical universities of
Ukraine, the urgency of which is determined by the necessity of their adaptation in
emergency educational conditions state that teaches, and the growth of professional
competence.
The thesis explored the problem of self-organizing learning space future teachers-
musicians at pedagogical universities of Ukraine, the urgency of which is determined by
the necessity of their adaptation in emergency educational conditions state that teaches,
and the growth of professional competence.
