Закономірності розвитку індоєвропейських праоснов зі значенням світла (германо-слов'янський аспект)

Abstract

Статтю присвячено вивченню схем семантичного розвитку англійських та українських континуантів індоєвропейських праформ на позначення світіння. Зіставляються опрацьовані моделі, а також здійснюється спроба визначити хронологічні зрізи, на яких відбулося розходження семантичних шляхів германських та слов’янських рефлексів. Проаналізовано ті схеми, де семантика світіння зберігається, так і ті, де континуанти її втрачають. Особливу увагу звернуто на аломорфні семантичні перетворення, реалізовані в зіставлюваних мовах.

Статья посвящена описанию схем семантического развития английских и украинских континуантов индоевропейских праформ, обозначающих свет. Выявленные модели сопоставляются, а также делается попытка определить хронологические срезы, на которых семантические пути германских и славянских рефлексов праформ разошлись. Также проанализированы схемы, в которых семантика света сохраняется, а также те, где она утрачена. Особое внимание уделяется алломорфным семантическим преобразованиям в сопоставляемых языках.

The article deals with the elaboration of the semantic schemes of the English and Ukrainian reflexes which continue the development of the Proto-Indo-European stems denoting light. The elaborated models are subjected to a contrastive analysis and an attempt to define the chronological periods when the semantic deviation of the Germanic and Slavonic reflexes took place. The schemes in which the meaning of light is preserved as well as those where the original meaning of the protostem is lost are analyzed. A special attention is drawn to the allomorphic semantic transformations realized by the continuants in the aforementioned languages.