Онтологічна і гносеологічна природа когнітивно-комунікативної категорії кооперативності

Abstract

У статті розкривається онтологічний характер когнітивно-комунікативної категорії кооперативності, сутність якого полягає в тому, що ця категорія є універсальною фундаментальною ознакою людського соціуму, без якої неможливе його успішне існування загалом і окремої особистості зокрема. Паралельно висвітлюється епістемологічний статус цього феномена, що передбачає з’ясування передумов, джерел та методів пізнання досліджуваного об’єкта, які дають змогу припустити, що гносеологічна природа кооперативності криється у співпраці (дотриманні принципів партнерського співробітництва), взаємодії з партнером, готовності й умінні працювати в команді на основі чесної гри за загальноприйнятими правилами, зацікавленості в контактуванні та здатності отримувати взаємну користь.

В статье раскрывается онтологический характер когнитивно-коммуникативной категории кооперативности, сущность которого заключается в том, что эта категория является универсальным фундаментальным признаком человеческого социума, без которой невозможно его успешное существование в целом и отдельной личности в частности. Параллельно освещается эпистемологический статус этого феномена посредством выяснения предпосылок, источников и методов познания исследуемого объекта, которые позволяют предположить, что гносеологическая природа кооперативности кроется во взаимодействии с партнером, соблюдении принципов партнерского сотрудничества, готовности и умении работать в команде на основе честной игры по общепринятым правилам, заинтересованности в контактировании и способности получать взаимную пользу.

The article reveals the ontological nature of the cognitive-communicative category of cooperative, the essence of which lies in the fact that this category is a universal fundamental feature of human society, without which its successful existence in general and the individual in particular are impossible. At the same time the epistemological status of this phenomenon has been highlighted by finding prerequisites, sources and methods of cognition of the object, which suggest that the epistemological nature of cooperativity lies in the interaction with a partner, respecting the principles of partnership, willingness and ability to work in a team on the basis of fair play by the standard rules, interest in contacting and ability to obtain mutual benefits.