Abstract:
Відзначено, що посткризовий період в економіці України та її орієнтація на пріоритети світового розвитку вимагають розробки й формування нових підходів до створення ефективної моделі сталого розвитку вітчизняної економіки. Доведено, що зростання соціальної напруженості у світі, потужні військові конфлікти останніх років за участю США, Великої Британії, Франції та інших найрозвиненіших країн світу, наявність значних глобальних протиріч, підтверджують беззаперечний факт того, що в рамках концепції сталого розвитку не зроблено акцент на людину, точніше, на відносини між людьми з приводу використання обмежених економічних та інших видів ресурсів. Визначено та розглянуто три головні компоненти Концепції сталого розвитку - економічний, природоохоронний та соціальний. Зазначено, що сталий соціально-економічний розвиток України означає таке функціонування її народногосподарського комплексу, коли одночасно забезпечуються: задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб населення; раціональне та екологобезпечне господарювання й високоефективне використання природних ресурсів; підтримання сприятливих для здоров’я людини природно-екологічних умов життєдіяльності, збереження, відтворення і примноження якості довкілля та природно-ресурсного потенціалу суспільного виробництва. Актуалізовано надзвичайно вагому роль у функціонуванні народногосподарського комплексу державних підприємств, які здатні розв’язувати деякі питання життєзабезпечення населення країни, забезпечення робочих місць, стабільну та своєчасну виплату заробітної плати та ін. Надано важливості створення «Концепції реформування та розвитку державних підприємств», яка має впроваджуватись в життя шляхом: перетворення державних підприємств на казенні; комерціалізації державних підприємств; удосконалення існуючої та створення нової ефективної законодавчої бази. Визначено ряд питань, які має розв’ язати «Концепція реформування та розвитку державних підприємств» в умовах утвердження ринкових відносин, зокрема: визначити пріоритетні галузі (сектори) економіки, в яких функціонування державних підприємств визначається інтересами. суспільства (створення, та фінансування державою галузей з виро бництва товарів та послуг для держави чи таких, що мають загальносуспільне значення незалежно від їхньої прибутковості (наприклад для друку, емісії грошей, виробництва зброї, тощо)); чітко встановити співвідношення форм державних та недержавних підприємств у цілому та в основних галузях економіки за питомою вагою в загальному обсязі основних засобів, середньорічною кількістю працівників, в валовому внутрішньому продукті, в валовій доданій вартості, в інвестиціях в основний капітал, в податкових надходженнях; визначити основні вимоги стосовно створення та функціонування державних підприємств різних видів; визначити основні форми та механізми державного управління такими підприємствами; визначити шляхи удосконалення системи управління фінансами державних підприємств; визначити основні закони щодо удосконалення державних підприємств.
