DSpace at library NPU Dragomanova » Освітній дискурс » Випуск 5 »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/20150
Title: Глобалізація як передумова і контекст комплексного впливу на розвиток освіти
Other Titles: Globalization as a precedence and the context of a comprehensive impact on the development of education
Authors: Кондур, О. С.
Keywords: глобалізація
освіта
цінності
соціальний розвиток
педагогічна парадигма
суспільні трансформації
globalization
education
values
social development
pedagogical paradigm
social transformation
Issue Date: 2018
Publisher: «Видавництво «Гілея»
Citation: Кондур, О. С. Глобалізація як передумова і контекст комплексного впливу на розвиток освіти = Globalization as a precedence and the context of a comprehensive impact on the development of education / О. С. Кондур // Освітній дискурс. Гуманітарні науки : збірник наукових праць = Educational discourse. Humanities sciences : collection of scientific papers. – Київ : «Видавництво «Гілея», 2018. – Вип. 5. – С. 25-36.
Abstract: Актуальність дослідження. Відзначається, що освіта повинна бути реконструйованою до вирішення завдань науково-технічної революції, а глобалізація і технологічна революція мають бути використані для радикальної перебудови освіти у напрямку її демократизації і прогресивних соціальних змін, оскільки у вирішенні цих проблем необхідно зробити освіту суспільним інститутом в інтересах соціальної більшості як це і пропонують представники сучасної педагогіки. Постановка проблеми. Усі процеси сучасної світової системи освіти функціонують в умовах глобалізації. Тому важливим є розглянути тенденції освіти та її моделі й інститутів у контексті глобалізованого суспільства сучасності та особливості взаємовідношення освіти і соціуму, людини і держав. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема глобалізації освіти розглядалась у працях С. Джілл, К. Ліссмана, Д. Козол, Б. Ліндсі, П. Кругмана, Д. Стігліца, Д. Варвік, М. Квик та інших. Теоретико-методологічними напрацюваннями з даного напрямку як основи дослідження є перш за все – критична педагогіка (сцієнтистська – К. Поппер, М. Фуко, П. Бурдье, Б. Бернштейн та радикальна – зокрема, Г. Маркузе, Г. Райхельт, А. Бадью, Д. Келлнер, С. Жижек, Ю. Габермас, Ч. Рейч, П. Фрейре, І. Ілліч, А. Жіро та інші); філософсько-педагогічні концепції вільної і демократичної освіти (С. Гессен, А. Нейл, а також Л. Дарлінг-Хаммонд, Е. Гутман, Т. Найт, У. Паркер, Д. Спрінг). Постановка завдання. Здійснити дослідження і системний аналіз змістовних, структурних і функціональних характеристик інституційного виміру інтернаціоналізації і трансформації систем освіти в умовах глобалізації у взаємозв’язку з методологічними напрацюваннями концепцій у контексті інституційних тенденцій суспільної практики, а також форм і можливостей її методологічного застосування. Виклад основного матеріалу. Стаття присвячена дослідженню процесів сучасної світової системи освіти в умовах глобалізації. Розглядається вплив тенденцій глобалізації на процеси в суспільствах в умовах трансформації транзитивних систем. Обґрунтовується необхідність плюралізму парадигм при розробці нових підходів до предмету освіти. Висновки. Головним фактором глобалізації є вільний рух товарів (у тому числі, освітніх, наукових, інноваційних) та фінансового капіталу. Це пояснюється тим, що люди, які потребують соціального забезпечення, не можуть залишити свою країну, а фінансовий капітал, задіяний у системі соціального страхування, навпаки, може.
Urgency of the research. It is noted that education should be reconstructed to meet the challenges of the scientific and technological revolution, and globalization and technological revolution should be used to radically reorganize education in the direction of its democratization and progressive social changes, since in solving these problems it is necessary to make education a public institution in the interests of the social majority, as it is suggested by representatives of modern pedagogy. Target setting. All processes of the modern world education system function in the context of globalization. Therefore, it is important to consider the trends in education and its model as well as institutions in the context of the globalizing society of our time and features of the relationship between education and society, person and the state. Actual scientific researches and issues analysis. The problem of the globalization of education was considered in the works such scientists S. Dzhill, K. Lissmana, D. Kozol, B. Lindsi, P. Kruhmana, D. Stihlitsa, D. Varvik, M. Kvyk and a lot of other. Theoretical and methodological developments in this area as the basis of research are, first of all, critical pedagogy (scientistic – K. Poppers, M. Fuko, P. Burdie B. Bernshtein and radical – in particular, G. Markuze, G. Raikhelt, A. Badiu, D. Kellner, S. Zhyzhek, Yu. Habermas, Ch. Reich, P. Freire, I. Illich, A. Zhiro and others.) and philosophical and pedagogical concepts of free and democratic education (S. Hessen, А. Neil, L. Darling-Hammond, E. Hutman, Т. Nait, U. Parker, D. Sprinh). The research objective. To undertake a study and system analysis of the content, structural and functional characteristics of the institutional dimension of internationalization and transformation of education systems in the context of globalization in conjunction with the methodological development of concepts in the context of institutional trends in public life, as well as the forms and possibilities of its methodological application. The statement of basic materials. The article is devoted to the study of the processes of the modern world education system in the conditions of globalization. The influence of globalization tendencies on processes in societies in conditions of transformation of transitive systems is considered. The necessity of pluralism of paradigms in the development of new approaches to the subject of education is substantiated. Conclusions. The main factor of globalization is the free movement of goods (including educational, scientific, innovative) and financial capital. This is because people who need social security can not leave their country, but financial capital, which is involved in the social insurance system, vice versa, can do this.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/20150
Appears in Collections:Випуск 5

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Kondur.pdf248.22 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.