Соціальна модернізація: теоретико-методологічні засади

Abstract

Аналізуються теоретико-методологічні засади модернізації як атрибутивної якості суспільства. Соціальна модернізація тлумачиться як закономірний перехід суспільства від однієї якості до іншої, відмова від старих форм життєдіяльності і пошук нових. Розглядаються сутнісні відмінності органічної і неорганічної модернізації, її особливості в посткомуністичних країнах. Модернізація з’ясовується крізь призму її цільових функцій, рівнів, стадій з урахуванням національних соціальних інститутів і ментальності. Модернізація пов’язується з соціалізацією і самозапереченням капіталізму. Сучасна модернізація здійснюється на демократичних цінностях, в умовах інноваційної економіки, її дематеріалізації. Наголошується на особливостях модернізації українського суспільства, її реформаторському вимірі.

Анализируются теоретико-методологические основания модернизации как атрибутивного качества общества. Социальная модернизация истолковывается как закономерный переход общества от одного качества к другому, отказ от старых форм жизнедеятельности и поиск новых. Рассматриваются сущностные отличия органической и неорганической модернизации, ее особенности в посткоммунистических странах. Модернизация выясняется сквозь призму ее целевых функций, уровней, стадий с учетом национальных социальных институтов и ментальности. Модернизация увязывается с социализацией и самоотрицанием капитализма. Современная модернизация осуществляется на демократических ценностях, в условиях инновационной экономики, ее дематериализации. Отмечаются особенности модернизации украинского общества, ее реформаторское измерение.

Theoretical and methodological fundamentals as attributive property of society are analysed in the article. The author interprets the terms "social modernization" as a logical transit of society from one property to another one, refusal from old forms of life activity and search for new ones. The differences between organic and non-organic modernizations and their peculiarities in post-communist countries are considered in the article. Modernizations is proved though viewpoint of its target functions, levels and periods taking into account national social institutes and mentality. Modernization is connected to socialization and abnegation of capitalism. Modern socialization is exercised on democracy values in the context of innovative economics, its de-materialization. The author highlights features of modernization of Ukrainian society, its reformatory dimension.