Лінгвофілософське вчення Олександра Потебні як джерело естетики Дмитра Овсянико-Куликовського

Abstract

У статті представлені основні моменти трансформації провідних ідей філософії мови Олександра Опанасовича Потебні (1835-1891) на позитивістське естетичне (по суті справи, представлене психологією творчості) вчення Дмитра Овсянико-Куликовського (1853 – 1920). Аналіз текстів основної праці з філософії мови Потебні – "Думка і мова" та семи творів Овсянико-Куликовського, присвячених проблемам філософського осмислення мови, творчості та мистецтва, що спирається на ідеї Дмитра Чижевського, Василя Зеньковського, Івана Іваньо, Альди Колодної, Даніели Стейли та Вікторії Свищо, висловлені ними у власних наукових дослідженнях філологічних та філософських поглядів обох мислителів, дозволяє визначити їх спільність. Нею є питання про походження мови загалом і слова зокрема, значення апперцепції, асоціації і злиття уявлень як джерел формування понять і суджень, можливості пізнання істини через співвідношення сутності і явища. В естетичному вченні Овсянико-Куликовського провідну роль відіграє відмова від категорій істини і краси в їх класичному сенсі на користь ототожнення наукової і художньої творчості на підставі оперування образними уявленнями.

В статье представлены основные моменты трансформации ведущих идей философии языка Александра Афанасьевича Потебни (1835-1891) в позитивистское эстетическое (по сути дела, представленное психологией творчества) учения Дмитрия Овсянико-Куликовского (1853 – 1920). Анализ текстов главного труда Потебни по философии языка – "Мысль и язык" и семи работ Овсянико-Куликовского, посвященных проблемам философского осмысления языка, творчества и искусства, опирающийся на идеи Дмитрия Чижевского, Василия Зеньковского, Ивана Иваньо, Альды Колодной, Даниэлы Стейлы и Виктории Свищо, высказанные ими в своих научных исследованиях филологических и философских взглядов обеих мыслителей, позволяет определить общее в них по ряду вопросов. Таким является происхождение языка в целом и слова в частности, значение апперцепции, ассоциации и слияния представлений как источников формирования понятий и суждений, возможности познания истины через соотношения сущности и явления. В эстетическом учении Овсянико-Куликовского ведущую роль играет отказ от категорий истины и красоты в их классическом смысле в пользу отождествления научного и художественного творчества на основании оперирования образными представлениями.

This article represents the basic moments of transformation the main ideas of Olexandr Opanasovych Potebnia’s (1835 – 1891) philosophy of Language to positivistic esthetical (as a matter of fact, represented by psychology of Creation) doctrine of Dmytro Mykolayovych Ovsianyko-Kulykovsky (1853-1920). The analysis of text the major Potebnia’s work in philosophy of Language – "The Thought and the Language", seven Ovsianyko-Kulykovsky’s works about philosophical comprehending the Language, Creation and Art according to ideas of the two this thinkers linguistic and philosophical views researches by Dmytro Chyzhevsky, Vasyl’ Zen’kovsky, Ivan Ivanio, Al’da Kolodna, Albert Bayburin, Daniela Steila and Victoria Svyshcho defines their common points. There are genesis of Language in whole and Word in part, the meaning of Apperception, association and confluence of Notions as source of Concepts and Judgements formation, possibility of Truth cognition with Essence and Phenomena correlation. In Ovsianyko-Kulykovsky’s esthetical doctrine main role is rejection to Truth and Beauty categories in classical sense for scientific and artistic Creation in reason of operations with vivid Notions.