Передумови розробки концепції диференціації розвивально-оздоровчих занять з фізичної культури учнів основної школи

Abstract

Головним напрямом сучасної школи є індивідуалізація та диференціація навчально-виховного процесу і завдяки цьому намагання зупинити падіння ефективності масової шкільної освіти. Нова освітня система України повинна мати індивідуалізований характер та орієнтуватися на ті форми колективізму, що створюють умови для повноцінної реалізації потенціалу особистості. Дана реалізація вельми важлива також для формування фізичного здоров’я учнівської молоді в процесі застосування фізичних вправ. У педагогічних вишах, зокрема на факультетах (в інститутах) фізичної культури навчають ураховувати вікові та індивідуальні особливості учнів за допомогою емпіричних методів. Окрім знань щодо обов’язкового дотримання дидактичного принципу доступності, про необхідність урахування розбіжностей у фізичному розвитку, стані здоров’я та рівні фізичної підготовленості учнів одного віку й статі, диференційованих методик практично не викладають. Причиною є або їхня відсутність, або ще не достатня наукова обґрунтованість. Індивідуалізація і диференціація навчання - не самодостатні науково-технологічні процедури. У фізичному вихованні вони виправдані тільки в контексті реалізації ідеї розвивально-оздоровчого навчання. Тому в нашому концептуальному підході пропонуємо переважання розвивальних цілей над інформаційно-пізнавальними, коли за допомогою параметрів фізичних навантажень розв’язуються завдання повноцінного індивідуального фізичного здоров’я особистості.

Главное направление современной школы, это - индивидуализация и дифференциация учебно-воспитательного процесса и за счет этого стремление остановить падение эффективности массового школьного образования. Новая образовательная система Украины должна иметь индивидуализированный характер и ориентироваться на те формы коллективизма, которые создают условия для полноценной реализации потенциала личности. Данная реализация весьма важна так же и в формировании физического здоровья учащейся молодежи в процессе применения физических упражнений. В педагогических вузах, включая факультеты (институты) физической культуры, обучают учету возрастных и индивидуальных особенностей учеников с помощью эмпирических методов. Кроме сведений об обязательном соблюдении дидактического принципа доступности, о необходимости учета расхождений в физическом развитии, состоянии здоровья и уровне физической подготовленности учеников одного возраста и пола, методик дифференцированного обучения практически не преподают. Причина: либо их отсутствие, либо не достаточная на сегодняшний день их научная обоснованность. Индивидуализация и дифференциация обучения не являются самодостаточными научно-технологическими процедурами. В физическом воспитании они оправданы только в контексте реализации идеи оздоровительно-развивающего обучения. Поэтому в нашем концептуальном подходе предлагаются цели развивающие, преобладающие над информационно-познавательными, когда с помощью параметров физических нагрузок решается задача полноценного индивидуального физического здоровья личности.

The main direction of the modern school is individualization and differentiation of teaching and educational process, and the desire to cease the decline in the effectiveness of mass schooling. The new Ukrainian education system should be individualized and guided by those forms of collectivism, which create conditions for the full realization of one’s potential. This implementation is also very important for shaping physical health in young students during the process of application of physical exercises. In pedagogical universities, including faculties (high educational institutions) of physical culture, the students are trained to account for age specific and individual characteristics of the students by the use of empirical approaches. Except for the data on indispensable application of didactic principle of availability, and necessity to account for differences in physical development, health and physical fitness of students of the same age and gender, there is no other training for the use of approaches of differentiated teaching. The reason for this is either their absence, or insufficient scientific substantiation for the present time. Individualization and differentiation of teaching are not self-reliant scientific and technological procedures. In physical education, they are justified only in the context of implementation of the idea of health-improving and developmental education. So, in our conceptual approach, there are offered developmental goals, which prevail over informational and informative ones, when the task of full individual's physical health is addressed by characteristics of physical exercises.