Ставится вопрос о мотивации учащихся всех
ступеней образования при изучении различных
научных дисциплин. Отсутствие мотивации часто связано с тем, что научные задачи по своему
характеру резко отличаются от тех, которые приходится решать человеку
в его повседневной практике. Научная задача возникает тогда, когда из окружающего мира выделяется объект, к которому возникает бескорыстный исследовательский интерес. Повседневные задачи, как правило, связаны с достижением конкретных практических целей. В статье подробно исследуется специфика повседневных задач. Для этого привлекается аналитика Dasein, развитая Хайдеггером. Мир повседневности описывается как совокупность «подручного», в горизонте которого человек открывает разнообразие жизненных
возможностей. Эти возможности связаны с использованием окружающих вещей как средств. Научная задача возникает тогда, когда в этой совокупности
средств обнаруживается нечто удивительное. Именно удивление превращает
вещь в объект. Показано, что удивление представляет собой «экзистенциал»,
с одной стороны, родственный ужасу, а с другой стороны, противоположный
ему. Ужас, согласно, Хайдеггеру, возникает при столкновении с ничто, тогда
как удивление сопровождает открытие бытия. Связь ужаса и удивления при
возникновении научной задачи демонстрируется на примере научных биографий Декарта и Эйнштейна.
Ставиться питання про мотивацію учнів всіх ступенів освіти при вивченні різних наукових дисциплін. Відсутність мотивації часто пов’язано з
тим, що наукові завдання за своїм характером різко відрізняються від тих,
які доводиться вирішувати людині в її повсякденній практиці. Наукова задача виникає тоді, коли з навколишнього світу виокремлюється об’єкт, до
якого виникає безкорисливий дослідницький інтерес. Повсякденні завдання, як правило, пов’язані з досягненням конкретних практичних цілей. У
статті докладно досліджується специфіка повсякденних завдань. Для цього
залучається аналітика
Dasein, розвинена Гайдеггером. Світ повсякденності
описується як сукупність «підручного», в горизонті якого людина відкриває різноманітність життєвих можливостей. Ці можливості пов’язані з використанням навколишніх речей як засобів. Наукова задача виникає тоді,
коли в цій сукупності засобів виявляється щось дивовижне. Саме здивування перетворює річ в об’єкт. Показано, що здивування є «екзістенціал»,
з одного боку, споріднений жаху, а з іншого боку, протилежний йому. Жах,
згідно Гайдеггеру, виникає при зіткненні з ніщо, тоді як подив супроводжує
відкриття буття. Зв’язок жаху і подиву при виникненні наукової задачі демонструється на прикладі наукових біографій Декарта і Ейнштейна.
The question about the motivation of students at all levels of education in the
study of various scientific disciplines is discussed. Lack of motivation is often
happened due to the fact that scientific problems are by their nature very different
from those, which a person facing in her/his everyday practice. The scientific
problem arises when the outside world is allocated into the object to which a person have totally non-pragmatic research interest. Usually everyday tasks are associated
with the attainment of specific practical aims. The specifics of everyday tasks are
researched in this article. For this Analytics of Dasein, which is developed by
Martin Heidegger, is involved. The world of everyday life is described as a set of
“Zuhanden” in the horizon of which a human being opens up a variety of vital
possibilities. These possibilities involve the use of objects as tools. The scientific
problem arises when in this set of tools something wondrous is found. It is the
wonderment which turns the thing into an object. It is shown that wonderment is
an “existential” on the one hand, akin to terror, and on the other hand, opposite
to him. Horror, according to Heidegger, arises when one confronts with nothing,
while the wonderment accompanies the opening of being. The connection of
horror and wonderment at the emergence of scientific problems is demonstrated
on the example of the scientific biographies of Descartes and Einstein.
