Особенности вегетативной регуляции и адаптационные возможности детей младшего школьного возраста с нарушением осанки

Abstract

Неуклонное увеличение количества детей с функциональными нарушениями опорно-двигательного аппарата, которые остаются без своевременной коррекции, становятся предрасполагающим фактором для развития структурных изменений в позвоночнике и причиной снижения трудоспособности в зрелом возрасте. Реабилитация детей с функциональными нарушениями опорно-двигательного аппарата представляет собой сложную, многоплановую задачу, поскольку такие дети имеют свои отличительные особенности физического, функционального и психического развития. Особенно это касается детей младшего школьного возраста. Ключевым базовым направлением в разработке реабилитационных технологий остается формирование адаптационных реакций детей с нарушениями осанки к неадекватным условиям окружающей среды и стрессогенным факторам, так характерных для данного контингента. Изучение показателей функционального состояния вегетативной нервной системы у детей младшего школьного возраста с нарушениями осанки свидетельствует о преобладании симпатикотонии у мальчиков. У девочек практически одинаково часто наблюдался симпатикотонический и эйтонический тип. В единичных случаях выявлена парасимпатикотония . В отличие от мальчиков, вегетативный баланс у девочек определялся одновременной активацией симпатического и парасимпатического отделов. Комплексный анализ физиологических параметров, характеризующих гомеостатические возможности ВНС, позволил установить, что процесс вегетативной регуляции у детей младшего школьного возраста с нарушениями осанки осуществляется в режиме дисбаланса в ВНС. Характер его определяется особенностями вегетативной регуляции сердечной деятельности, имеет гендерные отличия и отражается на адаптационных возможностях организма детей, что необходимо учитывать при планировании режимов двигательной активности в процессе физической реабилитации. Выявленные гендерные особенности вегетативной регуляции сердечной деятельности и ее адаптационный потенциал станут основанием для разработки оптимальных режимов двигательной активности в процессе физической реабилитации.

Особливості вегетативної регуляції і адаптаційні можливості дітей молодшого шкільноговіку з порушеннями осанки. Неухильне збільшення кількості дітей з функціональними порушеннями опорно-рухового апарату (ОРА), які залишаються без своєчасної корекції, стають фактором для розвитку структурних змін в хребті і причиною зниження працездатності в зрілому віці. Реабілітація дітей з функціональними порушеннями (ОРА) є складною, багатоплановою завдання, оскільки такі діти мають свої відмінні риси фізичного, функціонального і психічного розвитку. Особливо це стосується дітей молодшого шкільного віку. Ключовим базовим напрямком в розробці реабілітаційних технологій залишається формування адаптаційних реакцій дітей з порушеннями постави до неадекватних умов навколишнього середовища і стресогенним факторам, так характерних для даного контингенту. Вивчення показників функціонального стану вегетативної нервової системи (ВНС) у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави свідчить про переважання симпатикотонії у хлопчиків. У дівчаток практично однаково часто спостерігався сімпатікотоніческій і ейтоніческій тип. В поодиноких випадках виявлена парасимпатикотонії. На відміну від хлопчиків, вегетативний баланс у дівчаток визначався одночасної активацією симпатичного і парасимпатичного відділів. Комплексний аналіз фізіологічних параметрів, що характеризують гомеостатические можливості ВНС, дозволив встановити, що процес вегетативної регуляції у дітей молодшого шкільного віку з порушеннями постави здійснюється в режимі дисбалансу в ВНС. Характер його визначається особливостями вегетативної регуляції серцевої діяльності, має гендерні відмінності і відбивається на адаптаційних можливостях організму дітей, що необхідно враховувати при плануванні режимів рухової активності в процесі фізичної реабілітації. Виявлені гендерні особливості вегетативної регулювання серцевої діяльності і її адаптаційний потенціал стануть підставою для розробки оптимальних режимів рухової активності в процесі фізичної реабілітації.

Features of the vegetative adjusting and adaptation possibilities of children of midchildhood with violations of posture. A steady increase of amount of children is with functional violations of locomotorium, that remain without a timely correction, become a factor for development of structural changes in a backbone and reason of decline of capacity in mature age. A rehabilitation of children with functional violations is difficult, many side task, as such the children have the distinguishing features of physical, functional and psychical development. Especially it touches the children of midchildhood. A key base trend in development of rehabilitation technologies is remained by forming of adaptation reactions of children with violations of posture to the inadequate terms of environment and to the stressor factors, so characteristic for this contingent. The study of indexes of the functional state of the vegetative nervous system for the children of midchildhood with violations of posture testifies to predominance of sympathicotonia for boys. Girls practically identically often had sympathicotonic and atonic type. In single cases educed to parasympathicotonic. Unlike boys, vegetative balance for girls was determined simultaneous activating of cute and parasympathicotonical departments. The complex analysis of physiology parameters that characterize гомеостатические possibilities of ВНС allowed to set that the process of the vegetative adjusting for the children of midchildhood with violations of posture comes true in the mode of disbalance in VNS. Character of him is determined by the features of the vegetative adjusting of cardiac activity, has gender differences and affects adaptation possibilities of organism of children, that it is necessary to take into account at planning of the modes of motive activity in the process of physical rehabilitation. The educed gender features of vegetative adjusting of cardiac activity and her adaptation potential will become founding for development of the optimal modes of motive activity in the process of physical rehabilitation.