Глобалізація і розгортання інформаційно-комунікаційної революції в світі створюють ситуацію перманентних змін на всіх рівнях суспільного
життя. «Плинність» і нестійкість в минулому
«твердих» ієрархічних структур та інститутів,
повсюдність процесів переходу та трансформації культур і наукових парадигм формують потребу у трансформативному
навчанні дорослих індивідів, спроможних бути автономними і відповідальними суб’єктами соціальних процесів. Професійний підхід до реалізації завдань
трансформативного навчання передбачає усвідомлення його складності і ризикованості, а тому вимагає серйозного аналізу понятійно-теоретичного
інструментарію, за допомогою якого можливо досліджувати та моделювати
процеси трансформації і самотрансформації.
Стаття, що пропонується, присвячена аналізу концепту лімінальності та
пов’язаних з ним фундаментальних філософських категорій: межа і безмежне,
границя, трансгресія, буття і становлення, порядок і хаос. На основі аналізу
діалектики межі і безмежності експлікується змістовна укоріненість концепта лімінальності в античній філософії. Через співставлення поняття «limit»
у Платона і Канта розкривається суперечливий простір тлумачень межі в
метафізичних конструкціях «двох світів» в історії філософії. Досліджуються
перспективи мислення лімінальності як «становлення» в рамках «диференціальної онтології» Ніцше та філософії постмодерну. Розкривається взаємодоповнювальний характер трансценденції і трансгресії як буттєво-смислових
перспектив та стратегій мислення, релевантних глобальному контексту
трансформативної освіти для дорослих.
Глобализация и развертывание информационно-коммуникационной
революции в мире создают ситуацию перманентных изменений на всех
уровнях общественной жизни. «Текучесть» и неустойчивость в прошлом
«твердых» иерархических структур и институтов, повсеместность процессов
перехода, трансформации культур и научных парадигм формируют потребность в трансформативном обучении взрослых индивидов, способных быть
ответственными субъектами социальных процессов. Профессиональный
подход к реализации задач трансформативного обучения предполагает осознание его сложности и рискованности, а потому требует серьезного анализа понятийно-теоретического инструментария, с помощью которого
возможно исследовать и моделировать процессы трансформации и самотрансформации.
Предлагаемая статья посвящена анализу концепта лиминальности и
связанных с ним фундаментальных философских категорий: предел и беспредельное, граница, трансгрессия, бытие и становление, порядок и хаос.
На основе анализа диалектики конечного и бесконечного эксплицируется
содержательная укорененность концепта лиминальности в античной философии. Через сопоставление понятия «limit» у Платона и Канта раскрывается
противоречивое пространство толкований границы в метафизических конструкциях «двух миров» в истории философии. Исследуются перспективы
мышления лиминальности как «становления» в рамках «дифференциальной онтологии» Ницше и философии постмодерна. Раскрывается взаимодополняющий характер трансценденции и трансгрессии как бытийно-
смысловых перспектив и стратегий мышления, релевантных в глобальном
контексте трансформативного образования для взрослых.
Globalization and the deployment of information and communication
revolution in the world create a situation of permanent changes at all levels of public
life. «Fluidity» and the instability of hierarchical structures and institutions, which
in the past were «hard», ubiquity of the processes of transition and transformation
of cultural and scientific paradigms form a need for individuals of transformative
adult education to be responsible subjects of social processes. A professional approach to the implementation of transformative learning objectives involves
understanding its complexity and risk, and therefore requires a serious analysis of
the conceptual and theoretical tools, with which it is possible to explore and model
the processes of transformation and self-transformation.
The proposed article is devoted to the analysis of the concept of liminality
and fundamental philosophical categories related with it: limits and boundlessness,
boundary, transgression, being and becoming, order and chaos. Based on the
analysis of finite and infinity dialectic, meaningful concept of liminality rooted in
ancient philosophy is explicated. A comparison of the concept «limit» in Plato and
Kant reveals contradictory interpretations of the border area in the metaphysical
constructions of «two worlds» in the history of philosophy. The perspectives of
liminal thinking as «becoming» within the «differential ontology» Nietzsche
and philosophy of postmodernism are analyzed. The complementary nature of
transcendence and transgression as an existentially-sense outlook and thinking
strategies that are relevant in the global context of transformative adult education is
expanded.
