Стаття присвячена висвітленню результатів аналізу психологічних підходів
до розуміння структури та функціонування етичної свідомості особистості. Уточнено поняття
моральної та етичної свідомості. Моральна свідомість є формою суспільної свідомості,
ґрунтується на соціальному бутті і носить об’єктивний характер. Етична свідомість позначає
осягнення моралі особистістю та є формою індивідуальної свідомості. Показано двоїстий
характер етичної свідомості: як відображення соціально-культурного буття та як суб’єктивний
бік моралі. Визначено структурні елементи етичної свідомості, які охоплюють когнітивну,
афективну та поведінкову сфери особистості. Когнітивна складова містить в собі моральні
уявлення, знання та їх усвідомлення; афективна втілюється в емоційно-ціннісному ставленні до
норм моралі, подій та вчинків; поведінкова – в моральній поведінці та вчинках. Виявлено, що
етична свідомість може функціонувати на буденному та теоретичному рівнях. На буденному
рівні люди оперують емпірично сприйманими даностями без осягнення сутності явищ
суспільного життя. На теоретичному рівні люди переживають, оцінюють події та вчинки з позиції
блага. Виділено наступні функції етичної свідомості: аксіологічна, світоглядна, регулятивна,
функція цілепокладання. Аксіологічна функція полягає в оцінюванні різних етико-моральних
феноменів, виходячи з рефлексивно вироблених критеріїв; світоглядна − в пізнанні етичних
відносин між членами спільності; регулятивна – в саморегуляції діяльності; цілепокладання – в
прогнозуванні та проектування своєї діяльності та діяльності оточуючих. Встановлено, що
розвиток етичної свідомості зумовлений особистістю, яка піддає сумніву моральні норми та
уявлення, на основі рефлексії приймає власну моральну систему та оцінює особисті вчинки за
категоріями добра і зла.
В статье отражены результаты анализа психологических подходов к
пониманию структуры и функционирования этического сознания личности. Уточнено понятие
морального и этического сознания. Моральное сознание является формой общественного
сознания, основано на социальном бытии и носит объективный характер. Этическое сознание
означает постижение морали личностью и является формой индивидуального сознания.
Показан двойственный характер этического сознания: как отражения социально-культурного
бытия и как субъективная сторона морали. Определены структурные элементы этического
сознания, которые охватывают когнитивную, аффективную и поведенческую сферы личности.
Когнитивная составляющая содержит в себе моральные представления, знания и их
осознание; аффективная воплощается в эмоционально-ценностном отношении к нормам
морали; поведенческая − в моральном поведении и поступках. Выявлено, что этическое
сознание может функционировать на обыденном и теоретическом уровнях. На обыденном
уровне люди оперируют эмпирически воспринимаемыми данностями без постижения сущности
явлений общественной жизни, а на теоретическом − оценивают события и поступки с позиции
блага. Выделены следующие функции этического сознания: аксиологическая,
мировоззренческая, регулятивная, целеполагающая. Аксиологическая функция заключается в
личностной оценке этико-моральных феноменов; мировоззренческая – в познании этических
отношений между членами общности; регулятивная – в саморегуляции деятельности;
целеполагающая − в проектировании своей деятельности и деятельности окружающих. Установлено, что развитие этического сознания обусловлено личностью, которая подвергает
сомнению моральные нормы и представления, на основе рефлексии принимает собственную
нравственную систему и оценивает личные поступки в соответствии с категориями добра и зла.
The article is devoted to the consideration of the analysis of psychological approaches to
understanding the structure and functioning of a personality’s ethical consciousness. The ratio
between the concepts of ethical consciousness and the moral consciousness has been analyzed. The
first one is a form of individual consciousness which is caused by individual moral persuasions, means
a comprehension of moral by a personality. The second one is a form of social consciousness, based
on a social nature of society and is objective. The dual nature of the ethical consciousness has been
shown: as a reflection of public social and cultural life and as a subjective side of morality. The
structural elements of the ethical consciousness have been defined. These elements encompass
cognitive, affective and behavioral spheres. A cognitive component contains moral views, knowledge
and its comprehension; affective component is embodied in the emotionally evaluative attitude to
morality, events and actions; behavioral − in readiness for moral behavior. The ethical consciousness
can function in ordinary and theoretical levels. On the ordinary level people operate empirically
perceptible givens without comprehending the essence of the phenomena of social life. On a
theoretical level people are going through, evaluate the events and actions from the positions of the
good and the evil. This theoretical level is represented in ethical concepts, ways of development of the
world, reflects the global moral issues. Such functions as axiological, worldview, regulatory and
targeting have been revealed as the main functions of the ethical consciousness. The axiological
function consists in assessing the various ethical and moral phenomena according to personally
produced criteria; worldview function means the knowledge of ethical relationships between members
of the community; regulatory function consists in self-regulation; targeting – in planning ows activities
and the activities of others. Development of the ethical consciousness is individual, caused by the
personality, who challenges the moral norms and ideas, takes his own moral system based on
reflection and evaluates his or her own actions in accordance with the categories of good and evil.
