DSpace at library NPU Dragomanova » Філософія освіти » 2014 рік » №2 »

Please use this identifier to cite or link to this item: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13018
Title: Суспільне покликання філософії освіти в умовах глобальних трансформацій
Authors: Панченко, Леся
Keywords: філософія освіти
освіта
философия образования
образование
philosophy of education
education
Issue Date: 2014
Publisher: Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова
Citation: Панченко Л. Суспільне покликання філософії освіти в умовах глобальних трансформацій / Л. Панченко // Філософія освіти. - 2014. - № 2(15). - С. 131-140
Abstract: В статті актуалізується проблема відповідності світоглядних та теоретико-методологічних засад вітчизняної освіти сучасним соціокультурним викликам, що, власне, й зумовило виокремлення філософії освіти в особливу сферу знання в Україні. Авторка звертається до аналізу становлення філософії освіти на пострадянському просторі. Розглянуто різні визначення і підходи до її розуміння. В статті виокремлено декілька підходів до визначення статусу філософії освіти. Перший підхід пов’язаний з припущенням, що філософія освіти є специфічною прикладною філософією. Другий підхід ототожнює філософію освіти з загальною педагогікою. Третій підхід репрезентує філософію освіти як самостійну сферу наукових знань. Четвертий підхід визначає філософію освіти загальною теорією світу і людини. Авторка висловлюється на користь підтримки третього підходу, виходячи, з одного боку, з актуалізації проблем освіти в епоху інформаційної цивілізації, що потребують розробки способів екстраполяції філософських принципів на освітній процес. В статі виокремлено такі проблеми освіти, як: а) перетворення її на складну спеціалізовану систему, котра володіє власними закономірностями функціонування й розвитку; б) універсалізація освіти, викликана потребами особистості в постійному оновленні знань; в) посилення кризи освіти, що виражається в неприйнятності її результатів і, насамперед, у розриві між рівнем підготовки спеціалістів та потребами сучасного суспільства. З іншого боку, необхідність формування філософії освіти як особливої дослідницької галузі філософії (з огляду на постійно змінюваний світ і людину в ньому) зумовлена тим, що, по-перше, освіта є автономною сферою життя суспільства; по-друге, інституції освіти диверсифіковані — постійно змінювані, різноманітні й об’єднані в одне ціле одночасно; по-третє, з-поміж інших галузей знань про людину освіта вирізняється поліпарадигмальністю педагогічних поглядів — різницею у трактуванні її мети й ідеалів. Проаналізовано основні наукові пріоритети філософії освіти як галузі філософського знання в умовах глобальних трансформацій.
В статье актуализируется проблема соответствия мировоззренческих и теоретико-методологических основ отечественного образования современным социокультурным вызовам, что, собственно, и обусловило выделение философии образования в особую сферу знания в Украине. Автор обращается к анализу становления философии образования на постсоветском пространстве. Рассмотрены различные определения и подходы к ее пониманию. В статье выделено несколько подходов к определению статуса философии образования. Первый подход связан с предположением, что философия образования является специфической прикладной философией. Другой отождествляет философию образования с общей педагогикой. Третий подход представляет философию образования как самостоятельную сферу научных знаний. Четвертый определяет философию образования как общую теорию мира и человека. Автор высказывается в пользу поддержки третьего подхода, исходя, с одной стороны, из актуализации проблем образования в эпоху информационной цивилизации, требующей разработки способов экстраполяции философских принципов на образовательный процесс. В статье выделены такие проблемы, как: а) превращение образования в сложную специализированную систему, которая обладает собственными закономерностями функционирования и развития; б) универсализация образования, вызванная потребностями личности в постоянном обновлении знаний; в) усиление кризиса образования, выраженного в неприятии его результатов и прежде всего в разрыве между уровнем подготовки специалистов и потребностями современного общества. С другой стороны, необходимость формирования философии образования как особой исследовательской области философии (учитывая постоянно меняющийся мир и человека в нем) обусловлена тем, что, во‑первых, образование является автономной сферой жизни общества; во‑вторых, институты образования диверсифицируются, постоянно изменяются, возрастает разнообразие и одновременно наблюдаются процессы интеграции; в‑третьих, среди других отраслей знаний о человеке образование отличается полипарадигмальностью педагогических взглядов — разницей в трактовке его цели и идеалов. Проанализированы основные научные приоритеты философии образования как отрасли философского знания в условиях глобальных трансформаций.
The article actualizes the problem of compliance of philosophical and theoretical-methodological foundations of national educational system to sociocultural challenges, which, in fact, led to the segregation of philosophy of education in a special sphere of knowledge in Ukraine. The author refers to the analysis of the formation of the philosophy of education in the post-Soviet space. Different definitions and approaches to its understanding are considered. The article highlights a number of approaches to the determination of the status of philosophy of education. The first approach is based on the assumption that the philosophy of education is a specific applied philosophy. The second approach equates philosophy of education with general pedagogy. The third approach represents a philosophy of education as an independent sphere of scientific knowledge. The fourth approach determines the philosophy of education as general theory of the world and human. The author supports the third approach, basing, on the one hand, on actualization of educational problems in the era of information civilization that requires the development of methods of extrapolation of philosophical principles into the educational process. The author highlights the problems of education, such as: a) its transformation into complex specialized system which has its own laws of functioning and development; b) universalization of education, caused by the need of the individual in constant updating of knowledge; c) the intensification of the crisis of education, expressed in the unacceptability of its results, and above all in the gap between the level of training and the needs of contemporary society. On the other hand, the need for the formation of the philosophy of education as a special research field of philosophy (given the ever-changing world and human in it) is due to the fact that, firstly, the education is an autonomous sphere of social life; secondly, education institutions are diversified, they are ever-changing, diverse and united into one at the same time; thirdly, among the other humanities education is poliparadigmal, it represents different pedagogical views, different interpretation of the goals and ideals of education. The main research priorities of the philosophy of education as a branch of philosophical knowledge in the conditions of global transformations are analyzed.
URI: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/13018
ISSN: 2309-1606
Appears in Collections:№2

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Panchenko.pdf835.78 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.