У статті аналізуються доповіді учас-
ників міжнародної конференції у Відні, зокрема
секції А — «Фізичні та метафізичні аспекти
систем за Е. Мореном». Для відтворення інтелектуальної атмосфери, що панувала на конференції, пропонуються виступи двох основних доповідачів цієї секції:
Е. Ласло і Е. Морена. Ця міжнародна конференція є важливим кроком до формування міжнародної
наукової спільноти, в межах якої стає можливим розвиток трансдиcциплінарного,
транспарадигмального дискурсу, що розгортається навколо проблеми складності,
яка є однією з ключових у сучасній науці і філософії. Доповіді фокусувалися навколо
парадигми складності та складного мислення. В них було порушено проблеми:
1) складного мислення, а саме щодо типових пасток лінійного мислення і можливості їх уникнення (І. Добронравова); принципів складного мислення і складної
епістемології (О. Князєва); трансверсальності складного мислення, здатного
забезпечувати переходи між різними когнітивними і ціннісними системами сенсів,
долати парадигмальні і дисциплінарні межі (Л. Горбунова); епістемологічного шуму
як умови створення інформації (С. Маласпіна);
2) системних досліджень, зокрема щодо нових сенсів, привнесених в науку
завдяки вивченню людиномірних систем (Ю. Мєлков); спільного та відмінного між
системами та мережами (Л. Рополий); нової метафізики систем, заснованої на
відмові від епістемологізму та на інтеграції безлічі різних систем — полісистемної
космології (В. Х. Мохаддам); альтернативних «глобальних моделей», створених як
відповідь на доповідь Римського клубу «Межі зростання» і покликаних продемонструвати можливості постійно зростаючої економіки (Е. Бланшар); концептів
«енергія-матерія» та «інформація-структура» з точки зору їх життєвої природи
(Р. Ціммерманн);
3) застосування методологічних можливостей парадигми складності до
вивчення такого феномена, як дитинство (Н. Кочубей), до осмислення освітніх
процесів (І. Предборська), менеджменту (М. Нєстєрова), взаємодії науки та
менеджменту (О. Астаф’єва).
В статье анализируются доклады участников международной конференции в Вене, в
частности секции А — «Физические и метафизические аспекты систем по Э. Морену». Для
воспроизведения интеллектуальной атмосферы, царившей на конференции, представ-
лены выступления двух основных докладчиков этой секции: Е. Ласло и Е. Морена. Данная
конференция является важным шагом на пути формирования международного научного
сообщества, в рамках которого возможно развитие трансдиcциплинарного, транспарадигмального дискурса, складывающегося вокруг проблемы сложности, являющейся ключевой
в современной науке и философии. Доклады фокусировались вокруг парадигмы сложности,
сложного мышления. В них затронуты проблемы:
1) сложного мышления, а именно: о типичных ловушках линейного мышления и
возможностях их избежания (И. Добронравова); принципах сложного мышления и сложной эпистемологии (О. Князева); трансверсальности сложного мышления, способного обеспечивать переходы между различными когнитивными и ценностными системами, преодолевать
парадигмальные и дисциплинарные границы (Л. Горбунова); эпистемологическом шуме как
условии создания информации (С. Маласпина);
2) системных исследований, а именно: о новых смыслах, привносимых в науку путем
изучения человекомерных систем (Ю. Мелков); общем и отличительном между системами и
сетями (Л. Рополий); новой метафизике систем, основанной на отказе от епистемологизма
и интеграции ных систем — полисистемной космологии (В. Х. Мохаддам); альтернативных
«глобальных моделях», созданных как ответ на доклад Римского клуба «Пределы роста» и
призваных продемонстрировать возможности постоянно растущей экономики (Е. Бланшар);
концептах «энергия-материя» и «информация-структура» с точки зрения их жизненной
природы (Р. Циммерманн);
3) применения методологических возможностей парадигмы сложности к изучению
такого феномена, как детство (Н. Кочубей), к осмыслению образовательных процессов
(И. Предборская), менеджмента (М. Нестерова), взаимодействия науки и менеджмента
(О. Астафьева).
The proceedings of international conference in Vienna, in particular the Symposium A —
«Physical and Metaphysical Aspects of Systems of E. Morin» are analyzed in the paper. To reproduce
the intellectual atmosphere that prevailed at the conference, the reports of two keynote speakers of
this section — E. Laszlo and E. Morin — are presented. This conference is one of the steps towards
the formation of international scientific community, within which transdisciplinary, transparadigmatic
discourse on the concept of complexity as one of the key issues in contemporary science and philosophy
is possible. The proceedings are focused on the paradigm of complexity and complex thinking. The
following problems are considered:
1) complex thinking, in particular typical pitfalls of linear thinking and their possible
avoidance (I. Dobronravova); principles of complex thinking and of complex epistemology
(H. Knyazeva); transversality of complex thinking, which is able to provide transitions between
different cognitive and value systems by overcoming the paradigmatic and disciplinary limits
(L. Gorbunova); epistemological noise as the base of information’s creation (C. Malaspina);
2) system studies, in particular some new senses brought to system studies based on humancommensurable
systems (Yu. Mielkov); the common and different features between systems and
networks (L. Ropolyi); the new systems metaphysics based on the rejection of epistemologism and
the integration of the different systems as polysystemic cosmology (V. H. Mohaddam); alternative
«global models» built in reaction to Club of Rome report The Limits to Growth claimed to demonstrate
the possibility of an ever-increasing economy (E. Blanshard); the concepts of energy-matter and
information-structure in terms of their concrete worldly nature (R. Zimmermann);
3) implementation of methodological possibilities of complexity paradigm to study such a
phenomenon as childhood (N. Kochubey), to understand educational processes (I. Predborska),
management (M. Nesterova), interaction of science and management (O. Astafyeva).
