У статті розкриваються особливості використання особистісно-орієнтованих інноваційних технологій (гуманістично-особистісної, технології співпраці, технології підтримки) у практиці навчання майбутніх соціальних працівників у вищій школі. Впровадження різних підходів (полісуб’єктного, пошукового, гуманістично-особистісного, аксіологічного, синергетичного) у контексті використання даних технологій сприяє активізації інноваційної діяльності студентів. У цьому процесі науково-педагогічний працівник має нести повну соціальну, особистісну відповідальність і орієнтуватися на діалогічність, підтримку молоді та на співпрацю з ними у навчально-виховному процесі.
В статье раскрываются особенности использования личностно-ориентированных инновационных технологий (гуманно-личностной, технологии сотрудничества, технологии піддержки) в практике обучения будущих социальных работников в высшей школе. Внедрение разных подходов (полисубъектного, поискового, гуманно-личностного, аксиологичсекого, синергетического) в контексте использования данніх технолоий способствует активизации инновационной деяльности студентов. В зтом процессе научно-педагогический работник должен нести полную социальную, личностную ответственность и ориентироваться на диалогичность, поддержку молодежи и на сотрудничество с ними в учебно-воспитаткльном процессе.
The article reveals peculiarities of implementing person-oriented innovation technologies (human-personal technology, cooperation technology, support technology) into practice of teaching future social workers in the higher educational establishment. Implementing various approaches (poly-subjective, searching, human – personal, synergetic) in the context of using person-oriented innovation technologies promote innovation activities of students. In this process a scientific pedagogical worker is supposed to bear full social and personal responsibility and to be orientated to dialogue, support on the part of the youth and to cooperation with them in the process of education and bringing up.
