http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36713 2022-04-24T09:47:30Z http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36767 1. Титульна сторінка. 2. Зміст збірника. У збірнику вміщені наукові праці дослідників, викладачів, докторантів та аспірантів, у яких висвітлюються актуальні теоретичні, наукові та науково-методичні проблеми політичних наук. Наукове видання включено до наукометричних баз і каталогів: Google Scholar, «Наукова періодика України» в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського.; In the journal presented the results of theoretical and empirical research of topical issues of Political Sciences, obtained by the authors of the articles. The scientific publication is included in scientometric databases and directories: Google Scholar, «Scientific Periodicals of Ukraine» at Vernadskyi National Library of Ukraine. 2021-01-01T00:00:00Z http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36766 Транзитологія: долання кризи та вектори розвитку Вонсович, Сергій Геннадійович Розглянуто причини та особливості кризи політичної транзитології, акцентовано увагу на переосмисленні класичних її положень і виявлено можливі шляхи подолання. Доведено, що тенденція демократизації, як складова транзиту, включає ряд проблем: появу нової корпоративності, її акцент на союз суспільства та бізнесу. Як наслідок, відбувається зменшення етатистських претензій на тотальне домінування. Встановлено, що при цьому постає низка суперечностей: між протореформами глобальної бюрократії, неоліберальною «діджиталізацією» та нелінійним, рухливим, синергійним суспільством. Розкрито положення про те, що на сучасному етапі розвитку транзитології відбулося усвідомлення того, що риси змін перебігу транзиту можна вирізнити у трансформаціях соціуму та політичних інститутів, глокалізації метаполісного ландшафту, формуванні деетатизованого й частково віртуального універсуму. Все це проходить на тлі руйнації колишніх ієрархій, змінюваності та трансформації способів впливу. На порядок денний усе частіше виноситься питання про зміст транзиту в умовах невизначеності та можливість ймовірного вибору в умовах гібридних режимів. Підкреслено, що наведені факти сприяють переосмисленню концепту «кінця» чи «кризи транзитології». Тому вивчення політичного транзиту як процесу соціально- економічних, політичних та інституційних перетворень, є вагомим напрямом дослідження сучасної політичної науки. Виявлено, що дослідження політичних трансформацій, зокрема на пострадянському просторі, ніби й підтверджують виняткове значення стратегічних рішень акторів і діючих суб’єктів демократизації, роблячи акцент на тому, що сприятливі структурні обставини є важливими на стадії демократичної консолідації. Зазначено, що класичний «агентивний», тобто актор-орієнтований, підхід до демократії та демократизації не виключав структурних чинників, як умов успішної демократичної консолідації, а в трактуваннях пострадянського авторитаризму присутнє розширене тлумачення структурних чинників. Проаналізовано окремі напрямки проблематики демократії та демократизації. Виявлено, що в умовах кланово-олігархічної моделі можливості авторитарної модернізації є обмеженими, оскільки за збереження соціально-політичного статус-кво в економічній та управлінській сферах, суспільство залишається поза політикою.; The causes and features of the crisis of political transitology are considered, attention is focused on rethinking its classical provisions and possible ways of overcoming are identified. It is proved that the trend of democratization as a component of transit includes a number of problems: the emergence of a new corporatism, its emphasis on the union of society and business. As a result, there is a decrease in statist claims to total dominance. It has been established that a number of contradictions arise: between the proto-reforms of the global bureaucracy, neoliberal «digitalization» and a nonlinear, mobile, synergistic society. It is revealed that at the present stage of development of transitology there is an awareness that the features of changes in transit can be distinguished in the transformation of society and political institutions, glocalization of the metropolis landscape, the formation of deetatized and partially virtual universe. All this takes place against the background of the destruction of former hierarchies, variability and transformation of ways of influencing. The question of the content of transit in the conditions of uncertainty and a possibility of a probable choice in the conditions of hybrid modes is more and more often put on the agenda. It is pointed out that these facts contribute to a rethinking of the concept of «end» or «crisis of transitology». Therefore, the study of political transit as a process of socio-economic, political and institutional transformations is an important area of research in modern political science. It is emphasized that studies of political transformations, especially in the post-Soviet space, seem to confirm the exceptional importance of strategic decisions of actors and actors of democratization, emphasizing that favorable structural circumstances are important at the stage of democratic consolidation. It is noted that the classical «agent» (actor-oriented) approachto democracy and democratization did not exclude structural factors as conditions for successful democratic consolidation, and in the interpretations of post-Soviet authoritarianism there is an expanded interpretation of structural factors. Also some areas of democracy and democratization are analyzed. It is proved that in the conditions of clan-oligarchic model the possibilities of authoritarian modernization are limited, because while maintaining the socio-political status quo in the economic and managerial spheres, society remains out of politics. 2021-01-01T00:00:00Z http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36765 Ранжування політичних партій України методом нечіткої перфектності Корнієнко, Валерій Олександрович; Ротштейн, Олександр Петрович У статті запропоновано авторський міждисциплінарний підхід до проблеми альтернативно-можливого вибору політичних партій у період виборчих перегонів. Вперше запропоновано метод ранжування політичних партій України на основі нечіткої перфектності, математичних принципів нечіткої логіки та теорії прийняття рішень у нечіткому середовищі. Розкрито поняття: а) «репутаційний капітал політичних партій», «ранжування політичних партій»; в)«нечітка перфектність». На теоретичному прикладі політичних партій із урахуванням їх конкретних репутаційних критеріїв визначено, що лише математичне моделювання політичного рішення як тривіального вибору з безлічі запропонованих альтернатив не може привести до такого результату, який би влаштовував усіх. Доведено, що саме діалектичний взаємозв’язок політичної культури, політичної свідомості, політичних цінностей громадян і їх політичний вибір необхідно розглядати як взаємодію та взаємовплив. Окреслено можливі напрями подальшого дослідження діяльності суб’єктів політики. Зазначено, що моделювання політичних процесів запропонованими у статті методами чекає на комплексний підхід, який повинен враховувати також і методи політологічних досліджень, перш за все, в контексті теорії прийняття політичних рішень і теорії політичної комунікації.; The author 's interdisciplinary approach to the problem of alternative and possible choice of political parties during the election campaign is offered in the article. For the first time, a method of ranking political parties in Ukraine based on fuzzy perfection, mathematical principles of fuzzy logic and the theory of decision-making in a fuzzy environment was proposed. The concept is revealed: a) «reputational capital of political parties», «ranking of political parties»; c) «fuzzy perfection». On the theoretical example of political parties, taking into account their specific reputation criteria, it is determined that only mathematical modeling of a political decision as a trivial choice from the many proposed alternatives cannot lead to a result that would suit everyone. It is proved that the dialectical interrelation of political culture, political consciousness, political values of citizens and their political choice should be considered as interaction and mutual influence. Possible areas for further research on the activities of policy actors are outlined. It is noted that the modeling of political processes by the methods proposed in the article awaits a comprehensive approach, which should also take into account the methods of political science research, especially in the context of political decision theory and political communication theory. 2021-01-01T00:00:00Z http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/36764 Постмодерн vs постпостмодерн: можливості осягнення політичної дійсності Меньшеніна, Анна Євгеніївна У статті проаналізовані політичні аспекти постмодерну як сучасної епохи, а також досліджені особливості та умови співіснування в науковому дискурсі двох послідовних епох: постмодерн та постпостмодерн. Розглянуті концепції, що складають основу постпостмодерного дослідження сучасності: діджимодернізм, гіпермодернізм, альтермодернізм, метамодернізм. Зроблено висновок, що концепції постпостмодерну вказують на технологізацію та автоматизацію суспільства загалом, проте політика як суспільне явище поєднує раціональні та ірраціональні елементи та чинники, які, в свою чергу, є складним, багатогранним і часто суперечливим відображенням політичної дійсності. Виокремлено особливості сучасної політики в контексті постмодерного дискурсу, а також обґрунтовано, чому нинішній етап можна називати «постмодерним». Зазначено, що постмодерн не суперечить іншим концепціям сучасності, а намагається осягнути сучасність та політичну дійсність з позицій плюралізму. Одначасно постмодерн і політика постмодерну розглядаються з двох позицій: концептуально-ідеалістичної та нігілістичної. Метою статті є виявлення основних рис сучасної політичної дійсності через аналіз постмодерністської та постпостмодерністської концепцій. Дослідження базувалося на міждисциплінарному підході, спираючись на принципи об’єктивності та соціального підходу. Методами дослідження стали методи аналізу та синтезу, історичний та порівняльний.; It was analyzed the political aspects of postmodernism as a modern era, as well as examines the features and conditions of coexistence in the scientific discourse of two successive epochs: postmodern and postpostmodern in the article. The concepts that form the basis of postmodern research of modernity are considered: digimodernism, hypermodernism, altermodernism, metamodernism. It is concluded that the concepts of postmodernism indicate the technologicalization and automation of society in general, but politics as a social phenomenon combines rational and irrational elements and factors, which, in turn, are complex, multifaceted and often contradictory reflection of political reality. The peculiarities of modern politics in the context of postmodern discourse are highlighted, as well as why the current stage can be called «postmodern». It is noted that postmodernism does not contradict other concepts of modernity, but tries to comprehend modernity and political reality from the standpoint of pluralism. At the same time, postmodernism and postmodern politics are viewed from two positions: conceptual-idealistic and nihilistic. The aim of the article is to identify the main features of modern political reality through the analysis of postmodern and postmodernist concepts. The study was based on an interdisciplinary approach, based on the principles of objectivity and social approach. The research methods were methods of analysis and synthesis, historical and comparative. 2021-01-01T00:00:00Z