Випуск 87http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/379912024-03-29T07:25:23Z2024-03-29T07:25:23Z1. Титульна сторінка. 2. Зміст збірника. 3. Відомості про авторів.http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/380902022-10-07T12:14:28Z2022-01-01T00:00:00Z1. Титульна сторінка. 2. Зміст збірника. 3. Відомості про авторів.
У статтях розглядаються результати теоретичних досліджень і експериментальної роботи з питань педагогічної науки; розкриття педагогічних, психологічних та соціальних аспектів, які обумовлюють актуалізацію поставленої проблеми і допоможуть її вирішувати на сучасному етапі розвитку освіти.
Статті у виданні перевірені на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl.; The articles deal with the results of theoretical studies and experimental work on pedagogical science; the disclosure of pedagogical, psychological and social aspects that cause actualization of the problem and help it to be solved at the present stage of education development of education.
The articles were checked for plagiarism using the software StrikePlagiarism.com developed by the Polish company Plagiat.pl.
2022-01-01T00:00:00ZПрофесійно-етичні аспекти підготовки майбутнього педагога інклюзивного освітнього закладуЯрощук, К. І.http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/380892023-04-12T14:23:58Z2022-01-01T00:00:00ZПрофесійно-етичні аспекти підготовки майбутнього педагога інклюзивного освітнього закладу
Ярощук, К. І.
У статті розкрито особливості набуття етичного мислення, глибоких теоретичних знань і практичних навичок поведінки майбутніх педагогів в сфері інклюзивної освіти. В ході опрацювання низки наукових поглядів, з’ясовано, що значення етики в інклюзивній освіті досліджується багатьма вченими, однак на сьогоднішній день у цій галузі не існує всебічного огляду. Визначено, що проблема професійної етики, актуалізує необхідність введення до навчальних планів педагогічних закладів вищої освіти дисциплін в цій галузі, таких як: «Професійна етика», «Етичні проблеми в інклюзивній освіті», які передбачать теоретичне і практичне опанування майбутніми фахівцями основ професійної етики, розвиток гуманістичних цінностей, моральних особистісно-професійних якостей, умінь щодо здійснення індивідуальної педагогічної дії в інклюзивному середовищі на етичних засадах тощо. Автор визначає професійно-етичну підготовку майбутнього фахівця як цілеспрямований і керований процес, який розпочинається у навчальному закладі й продовжується в процесі подальшої роботи. Встановлено, що рівень сформованості професійної етики майбутніх фахівців значною мірою залежить від: мотивів діяльності, його світогляду, професійної спрямованості, моральних якостей, знань психології людини, педагогіки, здатності органічно поєднувати ці сторони єдиного процесу в інклюзивному просторі. Визначені головні етичні принципи співпраці в умовах інклюзивного середовища: принцип гуманізму, принцип поєднання поваги до особистості вихованця з розумною вимогливістю до нього, принцип природовідповідності, принцип демократизації, принцип опори на позитивне, принцип субʼєкт-субʼєктної взаємодії, принцип індивідуального підходу до учнів, акмеологічний принцип. Виокремлено низку найважливіших морально-етичних якостей майбутнього педагога інклюзивного освітнього закладу: гуманність і повага до особистості учня, емпатія, толерантність, милосердя, педагогічний оптимізм, психолого-педагогічна компетентність і розвинуте педагогічне мислення, культура професійної поведінки.; The article reveals the peculiarities of acquiring ethical thinking, deep theoretical knowledge and practical skills of behavior of future teachers in the field of inclusive education. In the course of developing a number of scientific views, it was found that the importance of ethics in inclusive education has been studied by many scholars, but to date there is no comprehensive review in this area. It is determined that the problem of professional ethics highlights the need to introduce into the curriculum of pedagogical institutions of higher education disciplines in this field, such as: "Professional ethics", "Ethical issues in inclusive education", which provide theoretical and practical mastery of future professionals. development of humanistic values, moral personal and professional qualities, skills for individual pedagogical action in an inclusive environment on ethical grounds, etc. The author defines the professional and ethical training of the future specialist as a purposeful and managed process that begins in the school and continues in the process of further work. It is established that the level of professional ethics of future professionals largely depends on: motives, his worldview, professional orientation, moral qualities, knowledge of human psychology, pedagogy, ability to organically combine these aspects of a single process in an inclusive space. The main ethical principles of cooperation in an inclusive environment are defined: the principle of humanism, the principle of combining respect for the individual with reasonable demands on him, the principle of naturalness, the principle of democratization, the principle of reliance on the positive, the principle of subject-subject interaction, the principle of individual approach. A number of important moral and ethical qualities of the future teacher of an inclusive educational institution are highlighted: humanity and respect for the student's personality, empathy, tolerance, mercy, pedagogical optimism, psychological and pedagogical competence and developed pedagogical thinking, culture of professional behavior.
2022-01-01T00:00:00ZСтруктурно-функціональна модель формування готовності майбутніх викладачів закладів вищої освіти до інноваційної діяльності засобами імітаційних технологій навчанняШапран, О. І.Бандур, Б. О.http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/380882023-04-12T14:23:57Z2022-01-01T00:00:00ZСтруктурно-функціональна модель формування готовності майбутніх викладачів закладів вищої освіти до інноваційної діяльності засобами імітаційних технологій навчання
Шапран, О. І.; Бандур, Б. О.
У статті уточнено сутність понять «модель», «моделювання педагогічного процесу». Розглянуто основні функції моделювання як методу наукового дослідження (екстраполяції та інтерполяції, абстрагуючу, синтезуючу, евристичну, дидактичну, дескриптивну, прогностичну, нормативну та ін.). Визначено етапи педагогічного моделювання (концептуальний – вибір методологічних підходів для моделювання, визначення принципів організації дослідження; змістовний – постановка завдання моделювання, конструювання моделі з уточненням залежності між основними елементами досліджуваного об’єкта; вимірювальний – визначення параметрів об’єкта і критеріїв оцінки змін цих параметрів, вибір методик вимірювання, дослідження валідності моделі; інтерпретаційний – змістовна інтерпретація отриманих даних педагогічного моделювання). Розроблено й охарактеризовано структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх викладачів закладів вищої освіти до інноваційної діяльності засобами імітаційних технологій навчання, що складається із трьох взаємопов’язаних блоків (теоретико-методологічного, організаційно-практичного, критеріально-результативного). Означену модель розглянуто як комбіновану та представлено в графічно-описовій формі у вигляді схеми. Відзначено переваги запропонованої авторської моделі професійної підготовки майбутніх викладачів ЗВО до інноваційної діяльності засобами імітаційних технологій навчання. Доведено, що подальшими перспективними напрямами досліджень можуть виступати авторські наукові підходи до створення та впровадження у практику педагогічної діяльності нових моделей професійної підготовки майбутніх викладачів.; The article specifies the essence of the next concepts: «model», «modelling of the pedagogical process». The main functions of modelling as a method of scientific research (extrapolation and interpolation, abstracting, synthesizing, heuristic, didactic, descriptive, prognostic, normative, etc.) have been considered. The stages of pedagogical modelling are defined (conceptual – choosing methodological approaches for modelling, determining the principles of research organization; substantive – setting the modelling task, constructing a model with clarification of the dependence between the main elements of the researched object; measuring – determining the parameters of the object and the criteria for evaluating changes in these parameters, the choice of measurement methods, model validity research, interpretive – meaningful interpretation of the received pedagogical modelling data). A structural-functional model of the formation of the readiness of future teachers of higher education institutions for innovative activities by means of simulation learning technologies has been developed and characterized, consisting of three interrelated blocks (theoretical-methodological, organizational-practical, criterion-resultative). The specified model is considered as a combined one and is presented in a graphic and descriptive form in the form of a diagram. The advantages of the proposed author's model of professional training of future teachers of higher education institutions for innovative activities by means of simulation learning technologies has been noted. It has been proven that the author's scientific approaches to the creation and implementation of new models of professional training of future teachers in the practice of pedagogical activity can yield further promising directions of research.
2022-01-01T00:00:00ZФактори, що впливають на результативність студентів під час дистанційного навчанняШемигон, Н. Ю.http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/380872023-04-12T14:24:00Z2022-01-01T00:00:00ZФактори, що впливають на результативність студентів під час дистанційного навчання
Шемигон, Н. Ю.
У статті розглянуто чинники, що впливають на успішність здобувачів освіти у дистанційному навчанні. Зазначено, що стрімкий перехід до онлайн навчання виявив певні проблеми у його реалізації, які пов’язані зі здобувачами освітами та труднощами з якими вони стикаються, та які не залежать від якості техніки чи швидкості Інтернету. Аналізуються такі фактори – самоефективність, самоконтроль студентів та їх вплив на результативність у дистанційному навчанні, та якою мірою фактор пов’язаний з академічною підтримкою викладацького складу (наявність систематичних консультацій, постійний супровід дистанційного навчання) впливає на результативність онлайн навчання. Було досліджено вплив самоефективності особистості на результати онлайн освіти. Перевірено дані, що пов’язані з результатами по шакалі самоефективності та успіхами у навчанні. Встановлено вплив віку та досвіду онлайн навчання на показники самоефективності. Результати показали що у порівнянні зі студентами 2 та 3 курсів, лише 15,4% першокурсників мають високий рівень самоефективності. З’ясовано, що високі показники самоефективності збігаються з високими показниками самоконтролю під час дистанційного навчання, яке вимагає контролю навчальних дій збоку студента та здатності до самообмежень. Визначено, що значний відсоток студентів першого курсу потребують більш ґрунтовного академічного супроводу дистанційного навчання оскільки мають певні труднощі з опрацюванням навчальної інформації у дистанційному режимі, не мають сформованих вмінь самостійно працювати, пов’язувати теоретичний матеріал з практичними діями. Результати свідчать саме вікова група студентів перших курсів потребує додаткової підтримки у дистанційному навчанні, оскільки, дана категорія здобувачів освіти після дистанційного навчання у загальноосвітньому закладі має зразок допомоги з боку дорослих – батьків, вчителів, тому не може швидко адаптуватися до дистанційного навчання у закладі вищої освіти.; The paper presents the factors influencing the progress of students in distance learning. The paper analyzes the following factors – self-efficacy, self-control of students and their impact on effectiveness in distance learning, and the extent to which the factor related to academic support of teaching staff (existence of systematic consultations, continuous support of distance learning) affects the effectiveness of online learning. The influence of individual self-efficacy on the results of online education has been reviewed. The data related to the results on the self-efficacy scale and learning outcomes have been verified. The influence of age and online learning experience on the results of the survey on the self-efficacy scale has been determined. The results have shown that compared to 2nd and 3rd year students, only 15.4% of first-year students have a high level of self- efficacy. It has been found that high self-efficacy is consistent with high self-control during distance learning, which requires control of learning activities on the student’s part and the ability to self-restraint. It has been determined that a significant percentage of first-year students need more fundamental academic support of distance learning because they have some difficulties with processing educational information in distance mode, do not have formed skills to work independently, link theoretical material with practical actions.
The results have shown that the age group of first-year students needs additional support in distance learning, because this category of students after distance learning in a secondary school has a model of help from adults – parents, teachers, so cannot quickly adapt to distance learning in a higher education institution.
2022-01-01T00:00:00Z