Випуск 79(т.2)http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/345422024-03-29T05:18:13Z2024-03-29T05:18:13Z1. Титульна сторінка. 2. Зміст збірника. 3. Відомості про авторів.http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/346622021-08-26T07:25:16Z2021-01-01T00:00:00Z1. Титульна сторінка. 2. Зміст збірника. 3. Відомості про авторів.
У статтях розглядаються результати теоретичних досліджень і експериментальної роботи з питань педагогічної науки; розкриття педагогічних, психологічних та соціальних аспектів, які обумовлюють актуалізацію поставленої проблеми і допоможуть її вирішувати на сучасному етапі розвитку освіти. Статті у виданні перевірені на наявність плагіату за допомогою програмного забезпечення StrikePlagiarism.com від польської компанії Plagiat.pl.; The articles deal with the results of theoretical studies and experimental work on pedagogical science; the disclosure of pedagogical, psychological and social aspects that cause actualization of the problem and help it to be solved at the present stage of education development of education. The articles were checked for plagiarism using the software StrikePlagiarism.com developed by the Polish company Plagiat.pl.
2021-01-01T00:00:00ZФормування читацької грамотності учнів у системі шкільної літературної освіти: психолого-педагогічний аспектЯценко, Т. О.http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/346612023-04-12T14:23:05Z2021-01-01T00:00:00ZФормування читацької грамотності учнів у системі шкільної літературної освіти: психолого-педагогічний аспект
Яценко, Т. О.
Актуалізовано питання зниження читацької активності та зазначено чинники, що її зумовлюють. Акцентовано на тлумаченні читання як специфічної форми комунікативно-пізнавальної діяльності особистості, на розумінні читацької грамотності як важливого складника загальноосвітньої підготовки здобувачів освіти. Представлено показники сформованості читацької грамотності українських школярів згідно з нормами міжнародного дослідження якості освіти PISA–2018. Розглянуто зарубіжні та вітчизняні публікації, присвячені проблемі формування читацької грамотності сучасних учнів. Розкрито тлумачення читацької грамотності як педагогічної категорії. Представлено структуру читацької грамотності та сутнісні характеристики предметних, метапредметних та особистісних результатів як її складників. Розглянуто пріоритетні види читацької діяльності особистості в кореляції з концепцією дослідження PISA. Подано типи взаємопов’язаних умінь кваліфікованого читача, на сформованість яких орієнтує тест PISA. Наголошено на об’єктивній необхідності актуалізації досліджень вікової та педагогічної психології для продуктивного розроблення теоретичних і практичних аспектів проблеми формування грамотного, кваліфікованого учня-читача, зокрема й на уроках шкільних літературних курсів. Проаналізовано наукові розвідки щодо особистісних характеристик учнів-підлітків. Охарактеризовано типи сприймання школярами текстової інформації (синтетичний, аналітичний, аналітико-синтетичний та емоційний). Зосереджено увагу на положеннях наукових досліджень О. Никифорової про види аналітико-синтетичних процесів сприймання літературного твору; стадії художнього сприймання; умови повноцінного осмислення художнього твору. Підтверджено актуальність проблеми формування читацької грамотності сучасних учнів умотивованим зростанням вимог до якості шкільної освіти, зокрема й літературної.; The article actualizes the issue of reducing reader activity and indicates the factors that determine it. Emphasis is placed on the interpretation of reading as a specific form of communicative and cognitive activity of the individual, and the understanding of reader literacy as an important component of general education of students. Indicators of the formation of reading literacy of Ukrainian schoolchildren in accordance with the norms of the international study of the quality of education PISA-2018 are presented. Foreign and domestic publications devoted to the problem of formation of reading literacy of modern students are considered. The interpretation of reader literacy as a category is revealed. The structure of reader literacy and essential characteristics of subject meta-subject and personal results as its components are presented. The priority types of reading activity of the individual in correlation with the concept of PISA research are considered. The types of interconnected skills of a qualified reader are presented, on the formation of which the PISA test focuses. Emphasis is placed on the objective need to update research in age and educational psychology for the productive development of theoretical and practical aspects of the problem of forming a literate, qualified student-reader, including in the lessons of school literature courses. Scientific research on the personal characteristics of adolescent students is analyzed. The types of students' perception of textual information (synthetic, analytical, analytical-synthetic and emotional) are characterized. Attention is focused on the position of scientific research of O. Nikiforova on the types of analytical-synthetic processes of perception of a literary work; stages of artistic perception; conditions for full understanding of the work of art. The urgency of the problem of formation of reading literacy of modern students by the motivated growth of requirements to the quality of school education, including literary, is confirmed.
2021-01-01T00:00:00ZНапрями підвищення професійної компетентності науково-педагогічних працівниківЯковенко, О. І.http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/346602023-04-12T14:23:05Z2021-01-01T00:00:00ZНапрями підвищення професійної компетентності науково-педагогічних працівників
Яковенко, О. І.
У пропонованій статті розглянуто проблематику підвищення професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників ЗВО з орієнтацією на європейські стандарти вищої освіти. Відзначається дискусійність визначення поняття «професійна компетентність» науковцями, подано авторське бачення визначення професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників ЗВО. За зауваженням автора, структурні елементи професійної компетенції за думками різних авторів різняться, у теоретичних дослідженнях використовується різна термінологія. Провівши аналіз найбільш поширених структурних класифікацій, автор зупиняється на огляді досить нової для України класифікації, заснованої на західному підході, яка розподіляє професійну компетентність викладача ЗВО на три групи навичок: hard skills, soft skills та digital skills. Наведено стислу характеристику кожної з груп. Особливу увагу приділено останній групі у зв’язку з глобальною інформатизацією суспільства та сфери освіти в тому ж рахунку. Підкреслено важливість цифрової компетентності саме педагогів. Подано огляд однієї з чотирьох рамок цифрової компетентності, розроблених у ЄС (DigCompEdu). На підставі структурування професійної компетентності педагогічних кадрів за hard, soft та digital skills виокремлено основні напрями вдосконалення професійної компетентності педагогічних та науково-педагогічних працівників ЗВО. Виділено чотири групи таких напрямів, а саме: науково-фаховий, управлінський, цифровий та психолого-педагогічний, актуалізовано їх необхідність у професійній діяльності викладачів ЗВО. У висновках наголошено на необхідності постійного вдосконалення професійної компетентності педагогічних кадрів. У ході дослідження автор доходить висновку, що і поняття професійної компетентності науково-педагогічних працівників, і її структура вимагають подальшого теоретичного опрацювання. Виділені автором основні напрями підвищення професійної компетентності викладачів ЗВО спрямовуватимуть фахівців на більш значущі завдання вдосконалення своїх професійних якостей.; The proposed article examines the problem of improving the professional competence of pedagogical and scientific-pedagogical workers of the HEI with a focus on European standards of higher education. The controversial nature of the definition of the concept of "professional competence" by scientists is noted, the author's vision of the definition of the professional competence of pedagogical and scientific-pedagogical workers of the HEI is presented. According to the author's remarks, the structural elements of professional competence differ in the thoughts of different authors, and different terminology is used in theoretical studies. After analyzing the most common structural classifications, the author stops at an examination of a classification, which is quite new for Ukraine, based on a Western approach, which distributes the professional competence of a HEI teacher into 3 skill groups: hard skills, soft skills and digital skills. A brief description of each of the groups is given. Particular attention is paid to the last group in connection with the global information of society and education in the same way. The importance of digital competence of teachers is emphasized. An overview of one of the four digital competence frameworks developed in the EU (DigCompEdu) is given. Based on the structuring of the professional competence of teaching staff in hard, soft and digital skills, the author outlines the main directions of improving the professional competence of teaching and scientific-pedagogical workers of the HEI. The author identifies four groups of such areas, namely: scientific and professional, managerial, digital and psychological and pedagogical, actualizes their need in the professional activities of teachers of the HEI. In the conclusions, the author emphasizes the need for continuous improvement of the professional competence of teaching staff. In the course of the research, the author comes to the conclusion that both the concept of professional competence of scientific and pedagogical workers and its structure require further theoretical study. The main directions of improving the professional competence of teachers of the HEI, highlighted by the author, are to direct specialists to more significant tasks of improving their professional qualities.
2021-01-01T00:00:00ZДистанційне навчання у вищій школі: переваги, недоліки, перспективиШевчук, Г. Й.http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/346592023-04-12T14:23:05Z2021-01-01T00:00:00ZДистанційне навчання у вищій школі: переваги, недоліки, перспективи
Шевчук, Г. Й.
Розглянуто стан і проблеми дистанційного навчання у закладах вищої освіти в умовах карантинних обмежень через спалах COVID-19 в Україні. Реалізація дистанційного навчання викликала потребу розроблення і впровадження дистанційних освітніх технологій. Навчання онлайн може бути таким же ефективним, як і традиційна форма здобуття освіти. Це вимагає грамотного застосування дистанційних технологій із відповідними методичними підходами, що забезпечують інтерактивну взаємодію студентів і викладачів. Для забезпечення якісного освітнього процесу на відстані, окрім технічних навичок, викладачеві потрібно володіти низкою професійних і особистих компетентностей, які дадуть змогу зацікавити, організувати студентів із першого курсу та втримати їхню увагу аж до завершення навчання. Організувати повноцінний освітній процес із використанням цифрових технологій, налагодити комунікацію зі студентами на відстані, мотивувати їх до здобуття знань, допомагати батькам – це ті вміння, якими тепер на додаток мають володіти викладачі ЗВО. Досліджено переваги і недоліки дистанційної освіти, а також труднощі, з якими зіткнулися ЗВО в процесі організації навчання під час загальнонаціонального карантину. Дистанційна освіта передусім – це економія часу та гнучкість навчання: без прив’язки до конкретного місця і часу, темп вивчення курсу (окремого матеріалу) залежить від самого студента. Головна вимога здебільшого – встигнути виконати роботу у встановлені терміни. Ще однією перевагою є соціальна рівноправність, тобто рівні можливості здобуття освіти незалежно від місця проживання, стану здоров’я, матеріальної забезпеченості студента. Та поки не будуть вирішені питання справжньої доступності і стабільної якості, навчання з використанням дистанційних технологій не буде формою здобуття освіти, яка підходить усім без винятку. Окреслено основні тенденції й перспективи розвитку дистанційного навчання у вищій освіті України.; The article considers state and problems of distance learning at Higher Educational Institutions under the conditions of quarantine restrictions due to the COVID-19 outbreak in Ukraine. The implementation of distance learning has necessitated the development and implementation of distance learning technologies. Online learning can be just as effective as the traditional form of education. This requires the competent use of distance technologies with the appropriate methodological approaches that provide interactive communication between students and teachers. To ensure a quality educational process at a distance, in addition to technical skills, the teacher needs to have a number of professional and personal competences that will organize first-year students and make them interested as well as keep their attention until graduation. Teachers of HEIs now, in addition, must have the following skills: to organize a full-fledged educational process with the use of digital technologies, to establish communication with students at a distance, to motivate them to acquire knowledge and to help parents. The advantages and disadvantages of distance education, as well as the difficulties encountered by HEIs in the process of organizing training during the national quarantine are studied. Distance education is first and foremost a saving of time and flexibility of learning: without being tied to a specific place and time, the pace of learning the course (individual material) depends on the student. The main requirement for the most part is to manage to complete work on time. Another advantage is social equality, it means – equal opportunities for education regardless of place of residence, health status, financial security of the student. But until the issues of true accessibility and stable quality are resolved, distance learning will not be a form of education that suits everyone without exception. The main trends and prospects for the development of distance learning in higher education of Ukraine are outlined.
2021-01-01T00:00:00Z